Ніна Василівна була на кухні, готувала вечерю, коли почула, як відчинилися вхідні двері. Витерши руки, вона кинулася в коридор і побачила, що її син Олексій стоїть перед дверима. -Олексій? А чому ти так пізно? Один? Щось трапилося? – Із занепокоєнням спитала Ніна у сина. -Мам, дай мені поїсти, – відповів Олексій з порога. Ніна турбувалася за сина, поки він їв свою вечерю, а потім подався до своєї кімнати.

Вона пішла за ним і з подивом спостерігала, як він почав розбирати постільну білизну. -Олексію, що ти робиш? -Я ночуватиму в тебе, – спокійно відповів він. Ніна була вражена, коли зрозуміла, що її син пішов від дружини. Вона відразу сказала йому, що він не може залишитися навіть на ніч. -Але ми з Вірою посварилися. Я сказав, що ночуватиму в тебе. -Як посва рилися, так і помиритеся.

-Але я втомився! Приходжу додому, а їжа не приготована, доводиться готувати самому, – скаржився Олексій. Ніна спробувала напоумити його, сказавши, що його дружина перебуває в декретній відпустці і в неї і без того вистачає турбот. Коли Олексій поскаржився, що Віра не може навіть пришити ґудзик до його сорочки, Ніна здивовано похитала головою. -І через це всі сварkи? А ти голку в руках тримати не вмієш? Ти навіть джинси собі сам зашив, а тепер через ґудзик ідеш із сім’ї?

Ніна нагадала Олексію, що його будинок – це дружина та син, а не вона. Вона порадила йому повернутися додому та помиритися з дружиною, а не тікати від своїх проблем. Ніна провела сина до дверей і поцілувала його на прощання, нагадавши, щоб він передав привіт дружині та синові. Олексій пішов, а Ніна залишилася сподіватися, що він прислухається до її поради та виправить ситуацію.

КІНЕЦЬ.