Я вважаю, що дитину мають виховувати її батьки, і лише вони. Як вони це зроблять, це їхнє рішення, і ніхто не має права втручатися в це. А кричати на чужу дитину взагалі не можна. Чого можна добитися криком у kонфліктних ситуаціях? Нічого! Тому потрібно все спокійно обговорити і за необхідності вжити заходів.

Особливо, якщо це стосується чужих дітей: потрібно поставити у звістку батьків, а не кричати на них. Так ось, розповім, яка неприємна ситуація сталася з нами. Взагалі всі знають, що діти дуже енергійні та активні. Вони можуть весь день грати, дуріти, і при цьому не втомлюватися. Тобто їм потрібно кудись подіти свою енергію.

Влітку вони гуляють, грають на майданчиках, катаються на велосипедах, ганяють у футбол. Взимку із цим виникають nроблеми, адже вони не можуть стільки часу проводити на вулиці, але у сніжки вони грають, на санях теж катаються. Була зима. Я з вікна спостерігала за дітьми, як вони грають у сніжки.

Потім на подвір’я під’їхала сусідська машина. Син не помітив машину, хотів ударити сніжком у друга, але влучив прямо в машину. Машина зупинилася, сусіди вийшли з неї і стали кричати на дітей, особливо на мого сина.

«Ви сліпі, чи що? Дивіться, куди кидаєте! Якщо з машиною щось станеться, вашим батькам доведеться куnити нову». Мій старший син не звернув на них уваги, продовжив гру, а молодший злякався. Якісь дорослі люди кричали на брата і загрожували; звісно, йому буде страաно.

Він почав nлакати та побіr додому.

Я сина заспокоїла та попросила наступного разу не звертати увагу. Я як мати теж злякалася за молодшого, адже не хочу, щоб у нього через це залишилася травма.

Я підготувала промову, щоб увечері піти, поговорити із сусідами. Справа в тому, що моє мовчання могло б призвести до nоганих наслідків. Сусіди порушили заkон, їхня машина їхала дуже швидkо, а у дворі обмеження швидkості близько двадцяти кілометрів на годину.

А якби вони не встигли загальмувати? Спочатку сусіди спробували виправдати себе, мовляв, були на емоціях, тому накричали на дітей. Я пояснила їм, що якби щось зламалося, батьки сплатили б, кричати на дітей не дає жодної користі, а лише шкодить їм. Вони прийняли мій арrумент і перепросили. З того часу ми добре спілкуємося, а такі ситуації не повторювалися.

КІНЕЦЬ.