В мене така життєва історія. Живемо із чоловіком 10 років разом. З них перші три роки з його батьками, його сестрою та братом (неодруженим на той момент).

Мені доводилося готувати на всіх. Коли чекали на гостей, свекруха вимагала від мене, щоб усе було домашнє, не магазинне. Три види закусок, три види салатів та три види солодощів.

Майже нікуди не виходили. Коли відпрошувалися в неї прогулятися, вона не дозволяла. І казала, що це я привід шукаю «аби не прибирати». Прикро.

Нещодавно вона перенесла операцію. І ми з дружиною брата чоловіка по черзі сиділи з нею в лікарні з ночівлею, доглядали її. Після лікарні по черзі сиділи з нею – я, дружина брата та племінниця. А потім мій чоловік із дружиною брата посварилися.

Потім та дорікнула йому, що це через нього та його дружину (мене) їхня мати так хворіє. Через нас їй зробили операцію. Потім сказала: “Нехай твоя дружина знає своє місце”. Хіба я маю все це робити по дому? Хіба я повинна прати речі батьків, доглядати маму? Вона невістка – це її обов’язок».

Потім чоловік сказав їй (у пориві гніву): це ти зі своїм чоловіком гроші висмоктуючи у батьків, довели маму. Сестра чоловіка розповіла своїй матері лише те, що сказав мій чоловік їй. І тут свекруха дзвонить саме мені і каже, що я винна, що я так налаштувала чоловіка, і тому він так сказав.

Увечері вона обдзвонила всіх нас і почала вимагати від чоловіка вибачитись перед сестрою. І мене потім свекруха облила брудом. А дружині брата все зійшло з рук.

Я довго не спілкувалася із золовкою. Образа була на неї. Приїжджала до свекрухи, силоміць примушуючи себе. Прибиралася, допомагала.

Але у мене через це нервовий розлад траплявся. Судоми ночами. Так прикро було. А потім сестра чоловіка, виявляється, поскаржилася матері, чому я з нею сухо розмовляю.

Потім чоловік розповів матері про те, як говорила про нас. Свекруха, знаючи про це, не сказала своєї дочки вибачитись переді мною. Вона знову мені дорікнула, сказавши: «і що через це не спілкуватимешся з нею?». Вона не вважає за потрібне, щоб дружина брата теж вибачилася.

Свекруха постійно надсилає йому повідомлення, що брат і сестра повинні стояти на першому місці. Тільки вони тобі допоможуть. А дружина виходить, що тільки проблеми створює? Лише зло приносить? Вона походу забуває, що і вона чиясь дружина. Я так утомилася від них.

Не хочу більше бачити та знати їх. Нехай чоловік їздить до них скільки завгодно. Але вони мене не розуміють і розуміти не хочуть. Мені так погано на душі. Не можу через них радіти нормальному життю.

КІНЕЦЬ.