Моя 14-річна дочка випадково розбила Айфон подруги, коли він був у неї в руках.

Однокласниця відразу ж підняла шум на всю школу, втрутилися вчителі, які зібралися в учительській разом з директором з метою знайти варіанти подальших дій, але однокласниця вже вирішила це питання: зателефонувала батькам і розповіла про все.

Нас викликали до школи, де вже були батьки тієї дівчинки.

Вони нахамили мені за те, що моя донька настільки неакуратна, розповіли про ті зусилля, які знадобилися для покупки цього телефону, а батько дівчинки зажадав мій номер телефону для подальшої розмови.

Він попросив мене заплатити 3 з половиною тисячі за ремонт та заміну скла телефону, посилаючись на свої фінансові труднощі.

Я не могла зрозуміти, звідки він узяв цю цифру, але вирішила взяти перерву, піти додому і в усьому розібратися.

Я знайшла більш дешевий варіант заміни скла і вислала скріншот як доказ.

Пізніше мені зателефонувала мати постраждалої дівчинки та повідомила, що вони знайшли майстерню, яка відремонтує телефон за 2 з половиною тисячі.

Вона попросила мої банківські реквізити, щоб списати гроші з мого рахунку.

Я була засмучена ситуацією, але виходу не залишалася, оскільки хотілося швидше закінчити з цим непорозумінням.

Я надіслала потрібну суму, і заборонила дочці спілкуватися з однокласницею.

Мені здалося безглуздим, що батьки постраждалої дівчинки вимагають компенсації за куплену ними дорогу річ замість того, щоб самим нести відповідальність за виховання дочки і навчити її не давати чужим людям свій телефон.

На мій погляд, такий вчинок батьків був нерозумним та дурним.

КІНЕЦЬ.