Почувши розмову дочки та зятя, Зоя задумалася і зрозуміла, що треба щось робити. Діяти треба було швидко, інакше станеться непоправне.


З Карини було достатньо. Вона повернулася до свого чоловіка Ярослава і сказала: – Все, Ярику, це остання крапля. Так більше не може тривати. Життя з тобою більше не дає мені радості. Нудьга! – Кариночка, я з тобою повністю згоден. Останнім часом мені навіть нема про що з тобою поговорити. Немає часу, якщо чесно. Ми з тобою дуже зайняті люди. Тому розлу чення – це найкраще рішення для нас. Карина запитала: – Ну і? Ми завтра подамо на розлу чення? Можливо, нас одразу розведуть у РАГСі? Ми обидва на це згодні!

— Навряд, — відповів Ярослав, — я чув, що пари, які мають дітей, розлу чаються через суд. – Ось невдача, я зовсім забула про Настю, – розвела руками Карина. Ярослав втішив її: – Не хвилюйся, все одно розве дуть. Зоя Яківна, почувши розмову дочки та зятя, була неприємно вражена. Вона зрозуміла, що молодим набри дло їхнє життя. Вона жила з ними, щоб допомагати їм з дитиною, Настею, але їй давно здавалося, що вони ставляться до неї як до прислуги. Зоя Яківна думала, що вона може зробити, але не знала, з чого почати.

Потім їй зателефонував Антон Петрович та запросив до театру. Вона зрозуміла, що треба жити для себе і не залежати від дочки та зятя, а свої проблеми вони нехай вирішують самі! Зоя Яківна пізніше поїхала кудись, не повідомивши дочку, і Карині з Ярославом довелося самим піклуватися про Настю якийсь час. Спочатку їм було важко, але згодом вони порозумілися і навчилися працювати разом, спільно, так би мовити. Вони виявили, що все ж таки їм є, про що поговорити, і їм подобається проводити час один з одним.

Зоя Яківна не повернулася навіть через півроку – у неї вже було своє життя, але в Карини та Ярослава все було добре і без неї. Їм більше не було нудно, і вони не думали про розлу чення. Зоя Яківна повернулася на роботу, а Антон Петрович через якийсь час запросив її до санаторію. Ще через півроку Карина повідомила матері, що знову ваrітна, але Зоя Яківна була змушена відмовити дочці у допомозі, бо працювала та збиралася виходити заміж. Однак вона пообіцяла іноді відвідувати їх із Настею. У результаті Карина та Ярослав здобули щастя у шлюбі та сімейному житті, а Зоя Яківна – свободу та любов!


КІНЕЦЬ.