Я в декреті. Дитині 3 роки. Сьогодні їздили до торгового центру. Він попросив покататися автобусом і купити машинку. Вирішила його порадувати.

Грошей зайвих немає, але хочеться зробити приємно дитині, адже дитинство таке коротке. Поїхали безкоштовним автобусом, який оплачує торговий центр.

Доїхали без проблем, швидко та зручно, були вільні місця у салоні. Назад автобус їхав через 45 хвилин, нам треба було поспішити, щоб не чекати наступного через три години. Ми швидко та з нервами купили машинку і швидко бігли до зупинки. На руки взяти і нести дитину я не могла, тому що в мене проблеми зі здоров’ям, після народження дитини, хоч він і хотів на руки, довелося йти ніжками.

Ми зайшли в автобус і за 7 хвилин він вирушив. В автобусі були зайняті всі сидіння дорослими людьми, у тому числі молодими та старшими, без дітей. Ми зайшли, і я побачила, що все зайнято, почекали, поки двері зачиняться, я притулила дитину до дверей і так ми поїхали, я тримала його за капюшон.

Дитина хотіла сісти, але все було зайнято, я сказала йому, що немає вільних місць, і доведеться стояти, він погодився без проблем, він у мене не балований.

Їхати нам не довго, але мене розпирало від негативу. Сама я не просила нікого поступатися місцем для дитини, але було прикро за реакцію людей, ніхто навіть не запропонував йому сісти. Дорога крива, автобус підстрибує, дитина стоїть невпевнено, скаче на ямах.

У салоні з дитиною була лише я. І ми стояли. Коли я сама їду цим маршрутом, я завжди поступаюсь дітям і літнім, без прохання, просто бачу, що зайшли такі люди і поступаюсь, вважаю, це нормальним, коли людина піклується. Коли працювала, повертаючись додому з роботи, теж поступалася тим, кому потрібніша, ніж мені.

Але пасажири сьогодні все вдавали, що вони не бачать, що мені незручно стояти і тримати дитину за каптур, щоб вона не впала. Вважаю таку поведінку ненормальною, коли всі б’ють себе в груди, кажуть, що діти наше все, але навіть у такій дрібниці ніхто не підтримає матір та маленьку дитину.

Вважаю, ганебним таке ставлення до майбутнього покоління, поганий приклад для наслідування. Прикро, що кожен сам за себе. А як Ви вважаєте, це неповага до материнства та дитинства чи я не права?

КІНЕЦЬ.