Рішення моєї матері піти від мого батька 20 років тому було найкращим рішенням у її житті.

Хоча мій батько добре заробляв і здавався чудовим чоловіком, він багато разів зра джував мою матір зі своєю секретаркою.

Мама прощала його, коли він вибачався, але втретє вона пішла від нього.

Ми переїхали і винайняли невелику квартиру.

Спочатку мама багато плакала, але незабаром вона знайшла хорошу роботу і багато працювала, щоб забезпечити нас із братом.

Мій батько приходив до нас лише один раз, пропонуючи гроші, але мама відмовилася і сказала, щоб він платив аліменти через суд.

Моя мама – найсильніша жінка, яку я знаю.

Вона ніколи не була надто суворою, але завжди карала за погану поведінку.

Саме вона навчила мене і мого брата відповідати за свої вчинки і тримати своє слово.

Без неї я б ніколи не дізнався, що гроші не можуть купити самоповагу і совість.

Тепер, коли ми з братом виросли, то хочемо висловити свою подяку мамі.

Ми готуємо для неї сюрприз – невеликий заміський будинок, про який вона мріяла все життя.

Не можу дочекатися того моменту, коли вона побачить його на власні очі!

Я хотів б, щоб усі жінки цінували і поважали себе так само, як це робила моя мама.

Прощення і компроміс необхідні, але тільки з тими, хто дійсно заслуговує на це і шкодує про свої помилки.

КІНЕЦЬ.