Мати завжди була строга до нас із сестрою, тому стосунки з нею у нас, м’яко кажучи, натягнуті. Сестрі пощастило, вона живе в іншому місті, а я повинна була навіть після заміжжя постійно звітувати про свої дії.

Пів року тому я розлучилася з чоловіком і змушена була повернутися до матері. З чоловіком жили на орендованій квартирі, накопичували на свою, але після розлучення просто поділили гроші і він поїхав до своїх батьків.

Мати зустріла мене не дуже привітно, вважаючи, що я маю бути одружена, як усі «нормальні» жінки.

Вона вдова, батька давно нестало, заміж виходити не захотіла, хоч були пропозиції.

Тепер мені постійно про це говорить, що у нас ось із сестрою не було вітчима, а моя дитина тепер матиме.

Наче я заміж зібралася!

Я свої гроші вклала в новобудову, але будинок буде зданий лише за два роки. Я не знаю, як витримати такі натягнуті стосунки, та ще мати балує доньку. Я бачу, що навіть налаштовує її проти мене, а та перестала слухатись.

Але доньці всього п’ять років, а мати то доросла людина.

Знімати квартиру не можу, всі гроші йдуть на дитину та виплату кредита на житло, мати якраз це розуміє і користується моєю залежністю від неї. Сестра кличе до себе, але тут робота та й житло буде своє.

Не знаю, що робити.

КІНЕЦЬ.