Одного разу Анастасія запитала у свекрухи, куди їй «класти» верхній одяг, на що свекруха лаяла її за неправильно вжите слово. Настя втомилася від того, що свекруха постійно намагається її виправити.

Однак у такі моменти її чоловік завжди намагався зняти напругу між ними.

Настя працювала у дитячому садку, а її свекруха – коректором-редактором текстів, які готувалися до публікації у книгах чи журналах.

З першої зустрічі свекруха не злюбила Настю і не розуміла, як її син міг вибрати собі за дружину таку дівчину – не дуже грамотну, яка припускалася величезної кількості помилок у своїй промові.

Чоловік дуже любив Настю та допомагав їй у всьому.

Свекор теж любив Настю і цінував те, що вона зробила його сина відповідальнішим і щасливішим.

Свекруха часто нарікала на Настю своїм колегам, але потім зрозуміла, що треба дати дітям жити своїм життям.

Через 15 років Анастасія та її чоловік відзначили річницю весілля.

До того моменту їхнє кохання подарувало їм двох прекрасних онуків.

Свекрусі було приємно бачити закоханого сина, і вона навіть просила Анастасію заспівати для всіх, адже невістка мала чудовий голос.