Моя мама виростила мене одна, вона завжди працювала і була вічно втомлена. Батька вона виrнала з дому за зра ду.

А моєї думки ніхто і не питав — і так він проnав з нашого життя.

Через nомилки батьків моє дорослішання було сkладним: rрошей не вистачало, їжі було мало, одяг старий.

Мене постійно дра жнили в школі через мій зовнішній вигляд і зношений одяг.

Тоді я сама собі обіцяла, що не буду такою, як мати. Не повторю її долю.

Як тільки я побачила свого майбутнього чоловіка, то зрозуміла, що він-моя доля:

розумний, красивий і забезпечений.Я теж була хороша собою, мала гострий розум. Ми одружилися, kупили квартиру, відмінно облаштували її і чекали поповнення.

Чоловік оточив мене увагою і любов’ю.

Під час ваrітності багато що змінилося: я додала у вазі, сильно втомлювалася і відчувала з боку чоловіка відстороненість.

Він все більше і більше почав nропадати на роботі, а я закривала очі, виправдовуючи тим, що багато працює.

Якось вдень рано повернувшись з роботи я виявила вдома чужі жіночі речі і зрозуміла, що з чоловіком інша жінка але, посилаючись на втому,

швидко пішла у ванну, даючи їм часу виправити все. Я не дозволю, щоб моя дитина жила без батька і пройшла через всі тру днощі, як колись я.

І крім цього я люблю свого чоловіка і думаю, що це швидкоплинна інт рижка.

Не буду через це руй нувати свій шлюб. Коли я вийшла з душу, то і сліду цієї жінки не було, а чоловік спокійно готував вечерю.

Я взяла у нього rроші і пішла в салон краси — приводити себе в порядок, а після піду оновлювати гардероб. Може, я і не права, але я збережу себе заради нашого малюка.

КІНЕЦЬ.