Після весілля ми з Андрієм переїхали до його батьків.

Роман та Олена з радістю прийняли нас у своєму великому будинку. Тоді я була ваrітна нашою першою дитиною, і ми не могли дозволити собі винаймати квартиру.

А мої свекри ставилися до мене як до королівської особи: приносили мені сніданок у ліжко, водили на прогулянки та дарували дорогі подарунки.

Вони навіть організували для мене пологи у найкращого акушера в окремій палаті у лікарні.

Потім купили все необхідне нашій дитині. Однак після пологів все різко змінилося.

Моя свекруха почала командувати домашніми справами, і я відчула себе заручницею.

Я повинна була доглядати нашу дитину і дбати про будинок, який був двоповерховим та ще й з терасою. Коли я одного разу попросила чоловіка допомогти, він сказав, що це не чоловіча робота.

У мене ледь вистачало часу на догляд за сином, і я знемагала від недосипання.

Незабаром я запропонувала найняти помічницю, щоб вона допомагала по господарству, але свекруха відмовилася.

Я почувала себе засмученою і пригніченою раптовою зміною в поведінці свекрухи.

Я навіть думала переїхати до матері, але передумала, оскільки вона жила в далекому селі в напіврозваленій хатині.

Я не могла не ставити питання, чому родичі так раптово змінилися після народження дитини.