— Люба, ти скоро? Через дверний отвір здалося знайоме обличчя. Олеся посміхнулася коханому і кивнула.

— Зараз, хвилин п’ятнадцять. Вона знову звернула погляд на милу стареньку і продовжила писати рецепт.

— Ніна Миколаївна, я тут все докладно розписала, передасте працівниці аптеки, вона вам все, що потрібно, дасть. Головне, щоб ви не забували приймати ліки щодня. Варто на один день запустити лікування, і ефективність знизиться. Ясно? Вона простягнула листок бабусі. Старенька активно закивала головою.

— Так, так, Олеся Ярославна, спасибі велике. Таких лікарів, як ви, зараз знайти складно. Аферисти все. А ви молодець, на совість працюєте. Всіх до останнього приймаєте. Спасибі велике за вашу працю. Ліkар тепло посміхнулася старенькій і подивилася на годинник.

П’ятнадцять хвилин часу перерви пройшло. Чоловік знайшовся за дверима кабінету і виглядав дещо роздратованим.

— Знову ти зі своїми пацієнтами забула про мене, так? Олеся зостроїла сумну мордочку.

— Я про тебе не забувала. Просто не могла відмовити такій милій жінці!

— Нікому ти відмовити не можеш…- бурчав чоловік, але по ньому було видно, що більше він не злиться, не міг він довго злитися на дружину.

— Тільки якщо справа стосується пацієнтів. Денис міцно її обійняв і притиснув до себе.

— Ти вранці так швидко втекла на роботу, що я навіть не встиг тебе поцілувати. Ось і прийшов виправити цю помилку. Він нахилився до її губ і ніжно чмокнув.

Олеся посміхнулася, смішно наморщивши носик. Вони були в шлюбі вже сім років, але ніяк не могли вдосталь один одним насолодитися.

У них був практично ідеальний шлюб, тільки от ніяк не виходило зачати дитину. Але подружжя не впадало у відчай. Вони випили разом каву, а потім Денис втік у справах.

Під кінець робочого дня до неї в кабінет постукала ефектна брюнетка. Дівчина виглядала дуже самовпевнено. Вона покликала Олесю на приватну розмову в коридорі.

— Ось вам не со ромно забирати батька у дитини?

— Про що ви? — У мене є син від вашого чоловіка! Він через вас росте без батька. Але ж Денис з вами живе з жалю.

Не хоче кидати безплідну жінку, бо Бог її і так покарав. Досить! Майте совість! Висловивши все, жінка розвернулася на підборах і гордо пішла. Олеся стояла, як оглухша.

Поки чоловік був на роботі, вона швидко зібрала речі і вирішила на час перебратися до мами, потрібно було все обміркувати. Того дня завдяки щасливому виnадку чоловік раніше повернувся з роботи і застав Олесю з речами біля порога.

— А куди зібралася моя красуня? По обличчю дружини Денис зрозумів, що щось не так. Олеся розповіла йому все. З’ясувалося, що та жінка була співробітниця Дениса, яка просто поклала на нього око і хотіла подружжя розлучити. Про дитину вона нахабно збрехала.

КІНЕЦЬ.