У мене є донька Христина, якій зараз 38 років, вона заміжня і має двох дітей.

Моя дочка, зять і онуки живуть з моєю літньою матір’ю в селі, у великому двоповерховому будинку, який я побудувала за свої гроші, зароблені під час роботи в Італії протягом 21 року.

Під час заробітків за кордоном я відправляла все, що отримувала, додому, зокрема гроші на утримання дочки та її сім’ї.

Коли моя дочка вийшла заміж, я з радістю дізналася, що її чоловік – хороша і відповідальна людина, тому я почала посилати гроші і йому – на підтримку його будівельної роботи.

Я не втручалася в їхні інженерні плани і дозволяла їм робити все на свій смак.

Нещодавно в мене з’явилася мрія купити квартиру для себе.

Накопичивши достатньо грошей, я купила трикімнатну квартиру і зробила в ній ремонт, а також накупила меблі на свій смак.

Коли я показала квартиру своїй дочці, вона засмутилася, бо думала, що квартира призначена для неї та її сім’ї.

Вона вважала саме так, тому що вони всією сім’єю жили з моєю літньою мамою, а Христині було вже важко доглядати бабусю. Однак я не планувала віддавати квартиру їм і прямо сказав про це дочці.

Більше того, адже я продовжувала матеріально забезпечувати сім’ю доньки, тому й не хотіла відмовлятися від своєї мрії жити самій у своїй власній квартирі.

КІНЕЦЬ.