Я – типовий холостяк. Мені 40 – і думка про створення сім’ї навіть не спадає мені у голову.

Я успішна людина і не маю жодних сумнівів з цього приводу. Одруження не входить до моїх планів так само й тому, що я ще не зустрів жінку, з якою готовий провести все своє життя. Я зустрічав багато жінок, які були вимогливими та маніпулюючими.

Як тільки вони переїжджали до мене, то починали все організовувати та керувати всім у моїй квартирі.

Я почував себе гостем у власному будинку.

Я завжди намагався зробити своїх дівчат щасливими, але вони ніколи не відповідали мені взаємністю. Вони приймали за мене всі рішення та обмежували мою свободу.

Якщо я намагалася відстояти свою свободу та незалежність, вони починали плакати та закочували істерики.

Я чудово готую і прибираюсь за собою, і ніколи не шукав хатню робітницю.

Однак мені подобалося, коли моя дівчина дбала про мене та готувала для мене смачну їжу.

На жаль, таке траплялося рідко.

Коли в моєму житті з’являється жінка, я втрачаю свій простір. Вона займає кожен сантиметр моєї квартири та перебудовує все під свої потреби. У ванній кімнаті всі полиці будуть зайняті миттєво.

Як результат мені доводиться тримати свій шампунь у своїй спальні.

Зустрічі з друзями теж стають проблемою, коли поряд жінка.

Раптово всі мої інтереси та бажання стають забороненими, і виникає безліч обмежень з того чи іншого приводу. Жінки хочуть, щоб чоловіки їх обожнювали, але догодити їм неможливо.

Вони завжди вважають, що заслуговують на краще, але чи задавалися вони хоч раз питанням, а що вони дають своєму партнеру натомість?