Протягом двох років я жила з чоловіком у нашій квартирі, практично не бачачи його сестру Соню, яка також жила з нами.

Я помічала її присутність тільки за дрібними ознаками, такими як запах її парфумів або волога ганчірка на радіаторі.

Спочатку я була проти того, щоб вона жила з нами, але мій чоловік наполягав, що після розлу чення їй нема куди йти.

Ми домовилися, що вона може залишитися на місяць, але це перетворилося на 2 роки.

Я часто намагалася знайти способи виrнати її з квартири, але вона завжди була на крок попереду.

Вона рано йшла на роботу і пізно поверталася, займалася всіма домашніми справами і стежила за чистотою та порядком.

Я намагалася підловити її на чомусь поганому, але нічого не виходило.

Я навіть перевіряла її рахунки за комунальні послуги, але вона платила за все справедливо.

Я переконувала себе, що вона користується моїми речами, але виявилося, що вона відповідальна та акуратна людина, яка піклується про нашу квартиру.

Зрештою, я дізналася, що вона відкладала кожну копійку на покупку свого житла.

Коли вона нарешті з’їхала, я зрозумів, який великий внесок вона вносила до нашого господарства, не створюючи жодних проблем. Вона виявилася доброю і милою людиною, яка заслуговує на нашу подяку і пошану у важкий період.

Шкода, що я поводилася настільки некрасивим чином.

КІНЕЦЬ.