Я була в розлу ченні і в мене була дитина, яка після цього випадку жила зі мною і не спілкувалася зі своїм батьком.

На даний момент у нас із моїм нинішнім чоловіком є сини-підлітки від наших попередніх шлюбів.

На початку наших стосунків я намагалася налагодити контакти між моїм пасинком та сином, але вони рідко спілкувалися: мій пасинок здебільшого жив із бабусею, бо його мати поїхала за кордон.

Мій колишній чоловік платив мінімальні аліменти на мого сина, а мій нинішній чоловік платив трохи більше для своєї дитини.

Згодом ми вирішили завести спільну дитину і готувалися до цієї події.

Я збиралася йти в декретну відпустку, але зарплату чоловіка значно скоротили, і ми важко зводили кінці з кінцями.

До того ж моя свекруха почала дзвонити та вимагати збільшити розмір аліментів на онука, стверджуючи, що у неї не вистачає грошей на його утримання.

Вона дзвонила майже щодня, стверджуючи, що ми зобов’язані його утримувати.

Я вже погодилася працювати віддалено під час своєї декретної відпустки, але з урахуванням додаткового тиску зі сторони свекрухи, мені довелося б працювати з новонародженим на руках.

Ми з чоловіком пояснили їй ситуацію, але вона відмовилася слухати.

Адже сама запропонувала спочатку залишити онука жити з нею, але тепер вимагала все більше і більше грошей.

Я відчувала себе затиснутою між власною дитиною та пасинком, а мій чоловік щосили намагався заробляти більше.

Зараз ми у скрутній ситуації, і я поняття не маю, що робити.

КІНЕЦЬ.