– Наталя, ти щось якась дивна останнім часом? – подруга наздогнала Наталю в коридорі фірми. – Ти ж ніби тільки з відпустки, а вигляд у тебе втомлений.

– І не кажи, сама не можу розуміти в чому річ. Думала відпочину від роботи і краще стане, але не стало. Нічого не хочеться, все не в радість, сил немає зовсім. Раніше схуднути хотіла, а тепер уже й не хочу, а ось худну невідомо чому. А лікарі тільки руками розводять – все нормально. Що зі мною, Алло? – вигляд у Наталі і справді був нещасний.

– Ходімо краще до мене зайдемо, чайку поп’ємо і ти все мені розповіси, якраз повз мій кабінет ідемо, – і Алла завела Наталю до себе пити чай…

…Три роки тому Наталя вийшла заміж за Аркадія, вони разом працювали. Аркадій був старший за неї, колись він був одружений, але дружина пішла до іншого і вони розлучилися.

Щоправда, колишня його дружина Надія з донькою йому не дає спілкуватися, каже, що в них тепер інша родина.

Але Аркадій все одно їм допомагає, пробачає колишню, вважає, що все налагодиться. І згодом і справді Надія почала дозволяти Світланці з татом зустрічатися і навіть бувати у Наталі та Аркадія вдома. У них на той час вже малюк народився і Світланці з ним гратися подобалося – братик Олежик кумедний, а Наталя молода і гарна.

Наталка Світлані подарунки від душі робила, адже вона вже майже доросла. То підвіску, то сережки або щось модне з одягу. Наталя теж молода, знає, що дівчаткам подобається.

Але одного разу Надія сварку влаштувала, що Аркадій та Наталя Світлану заманюють до себе подарунками. І що від них вона приїжджає, і одразу розповідати починає, як добре у тата й Наталі, який милий Олежик, як він ніжками вже тупає.

– Наче у нас вдома все погано, звичайно, вдома їй прибирати кажуть, уроки вчити. А у вас вічне свято, подарунки, прогулянки. А мати погана! – обурювалася Надія.

Наталя засмутилася – вони ж від душі Світлані все дарували, і не часто, і не щось шалено дороге. І не було у них з Аркадієм мети Світлану якось заманювати.

А уроки з нею Аркадій робив і в шахи грав, і на велосипедах з нею катався.

Але пояснюватися було марно, та й Світлана сама раптом відмовилася до них у гості приїжджати, голос чужий, грубий став аж. Аркадій Наталю заспокоював:

– Надія завжди така була, ти не звертай уваги, ми тому й розлучилися, що з нею домовитися ні про що неможливо! Наталка, не кисни, беремо Олежика і їдемо у відпустку! Все буде добре.

– Але добре не вийшло, мені й у відпустці було не по собі, а зараз ще гірше, не знаю, що й робити, – з сумом в очах поскаржилася Наталка Аллі.

– А я знаю! І скажу, що треба зробити, – Алла налила подрузі ягідний чай. – Будеш пряники, м’які, з журавлиною?

Наталя похитала головою.

– Нічого не хочу, не смакує мені все, Алло…

– Це пройде, слухай, мене свого часу моя бабуся навчила, – Алла з апетитом відкусила пряничок. – А ти до цієї Надії як ставишся, вона тобі неприємна, чи дратує?

– Та ні, мені якось без різниці, у неї своє життя, у мене своє, а що, Алло?

– Це добре, тоді я тебе навчу, що треба зробити, і все налагодиться, – і Алла тихо, щоби колеги не чули, розповіла Наталці, що і як…

…Буквально через тиждень сталося несподіване.

Аркадій прийшов додому пізно.

– Привіт, коханий! – вискочила йому назустріч Наталка. – Сідай вечеряти, я тут гречку зварила і мʼясця з цибулькою і сметанкою потушкувала.

Аркадій сів за стіл, як раптом задзвенів його телефон. Дзвонила Надія.

– Ти зовсім перестав донькою цікавитися! – почала вона в слухавку. – У мене на роботі проблеми, чоловіка у відрядження відправили, а тобі хоч би що! Хоч на вихідні Світланку візьми, і позаймався з донькою, батько називається!

Аркадій застиг від почутого. Наталя дивилася на чоловіка і не розуміла, що відбувається.

– Ну що я казав тобі, Наталю?! – посміхнувся чоловік. – Ось і приїде до нас Світлана. Надія дивує, як завжди. Ти не проти, як ти почуваєшся?

Наталя теж посміхнулася:

– Ти знаєш, набагато краще. Навіть яєчню буду, їсти хочу дуже! – Наталка посунула ближче до себе сковорідку – Аркадій так смачно яєчню з ковбаскою посмажив.

Після вихідних Наталя з Аллою на роботі зустрілася.

– Ну як ти? Виглядаєш набагато краще, все вийшло? – одразу почала Алла розпитувати подругу.

– Так, уявляєш, я все як ти сказала зробила. Пішла в церкву і поставила дві свічки за здоров’я Надії та Світлани. Від душі їм здоров’я хотіла, ти ж мене знаєш. І наступного дня все почало змінюватися на краще. Надія на свої проблеми переключилася, Світлану до нас відпустила. А та мені по секрету сказала, що мати їй на мене намовляла, що це я в неї Аркадія відвела. Хоча ми з ним тоді й знайомі не були, уявляєш?

– Пощастило цій Наді, що вона на тебе спеціально нічого не наводила поганого, тому і їй не дуже дісталося – якісь там проблеми на роботі! – весело підвела підсумок Алла. – Бумеранг їй прилетів, тепер Надії не до тебе, я на поганих людей завжди свічку за здоров’я ставлю від щирого серця. І ти знаєш, працює! Погане, що вони на тебе звертали, до них і повернеться!

Мудра все таки виявилась у Наталки подруга, вчасно їй все підказала…

КІНЕЦЬ.