З першого дня знайомства з батьками чоловіка я зрозуміла, що мені буде дуже складно спілкуватися з ними. Вони пропонували жити разом після нашого весілля, але я навідріз відмовилася, навіть умови поставила чоловікові, що весілля не буде, якщо він погодиться на це.

Спочатку ми орендували квартиру, що дуже засмучувало свекруху, вона постійно говорила, що Сергій багато працює, а віддає гроші чужим людям за квартиру. Виходило так, що їхній син працює, а я просто прогулятися виходжу в офіс. Але я терпіла, доки було можна.

Купили свою квартиру, і одразу після переїзду чоловік зробив ключі і дав своїм батькам. Я про це дізналася, коли прийшла з роботи, а в нас свекруха на кухні щось куховарить.

Я спочатку подумала, що чоловік чомусь повернувся раніше, але виявилося, що його мати відчинила двері своїм ключем.

Я відразу подумала, що це вона вже встигла проінспектувати всю квартиру і навіть нашу спальню, і це мене дуже розлютило. Свекрусі я нічого не сказала, зате закотила грандіозний скандал свому чоловіку.

Він вибачався, що не попередив, і відразу казав, що це нормально, вони ж його тато і мама, і що поганого, якщо вони зрідка заходитимуть і допомагатимуть.

Я не хочу ніякої допомоги, я справляюся сама, але чоловікові так зручно, щоб у вихідні я його не просила приєднатися до домашніх обов’язків, за нього це зроблять тато і мама, поки ми на роботі.

Точкою кипіння став візит свекрухи в суботу о дев’ятій ранку, коли ми з чоловіком ще спали. Я чула, що вона прийшла, але спеціально не вийшла, а коли вже прокинувся чоловік, свекруха зазирнула до нас у кімнату і запросила снідати.

Приготувала омлет із картоплею, хоча чудово знає, що вранці ми п’ємо лише каву. Ще ніби ненароком сказала, що й так прийшла пізно, думала, що ми вже встали і поснідали.

Хіба я не можу у свій вихідний у своїй квартирі спокійно поспати чи полежати скільки захочу, а потім не одягаючись пройти у ванну чи на кухню?

Але ні, батьки чоловіка зробили з нашої квартири прохідне подвір’я. Сваритись з ними не хочу, але поставила чоловікові ультиматум, щоб забрав ключі та попередив мати відвідувати нас якомога рідше.

Мої ж не приїжджають до нас щодня! Чоловік образився, але я чекаю на дії з його боку, інакше він переїде до них, якщо дуже сумує.

КІНЕЦЬ.