Я з Київської області, але мій чоловік з Івано-франківської, тому коли я вийшла заміж, то переїхала в Івано-Франківськ. Моя мама запропонувала свою допомогу з дитиною, тому приїхала до нас у гості.

Після одруження ми бачимось дуже рідко, а після народження доньки, я взагалі перестала навіть думати про поїздку до мами, адже це дуже далеко. Через це мама приїхала до нас.

Від народження дитини й до місяця дуже важко самій з дитиною і я не відмовилась від допомоги.

Мій тато покинув цей світ, ще коли я навчалася у школі. Отож моя мама не мала чоловіка і жила у своє задоволення.
Я була рада, що їде мама, і чоловік також був не проти, адже бачив, що мені самій важко.

Отож ми сподівалися, що вона буде допомагати з онучкою, але це виявилось не так.

По приїзду мама мені допомагала, але тільки декілька днів і рідко, коли я її просила, а весь інший час була зайнята телефоном.
Мама почала кудись ходити й повертатися додому вже коли надворі темно.

Тому я не отримувала очікуваної допомоги від моєї мами.

Одного дня, мама пішла кудись як зазвичай, але додому не повернулася. Я за неї дуже хвилювалась. Чоловік спочатку мене заспокоював, але коли мами все не було він також захвилювався.

Я намагалась додзвонитися до мами, але вона не брала слухавку.

Та на наступний день вона прийшла додому і від неї було добре чути алкоголем і чоловічими парфумами.

Мій чоловік стримався та нічого не сказав тещі, я також була зайнята дочкою, тому змовчала.

Але ця ситуація повторювалась ще декілька разів.

На п’ятий раз чоловік не стримався.

Коли зранку мама прийшла додому напідпитку – чоловік дав їй у руки квиток на потяг і повідомив, що вона їде додому та потяг відправляється вже за півтори години, тому часу, щоб зібрати усі речі не багато.

Мама дуже здивувалась та дивилась на мене таким без не винним поглядом, сподіваючись, що я підтримаю її та захищу. Але я тільки сказала їй:

– До побачення, мамо!

Вона на нас дуже образилась, але зібрала речі й мій чоловік завіз її на вокзал де був її потяг.

Вже потім ми дізналися, що мама зареєструвалась на сайті знайомств та ходила на побачення з різними чоловіками. Оскільки їй вже не 20 років, вона мала на меті влаштувати своє особисте життя.

А те, що я потребувала допомогти – вона навіть не думала.

Напевно Олег дуже грубо та не гарно вчинив з моєю мамою, але він хотів захистити мене і доньку від постійних переживань.

Неодноразово я чула історії про те, що у годуючої мами пропало молоко через нерви, а наша донька харчується тільки моїм молоком.

З того часу мама не бажає з нами спілкуватися. Образили ми її. Скажіть, яка ваша думка, ми образили мою маму чи ні?

КІНЕЦЬ.