Дочка готова терпіти, що чоловік їй зраджує майже відкрито, аби не вставати від дивана і не йти на роботу. Я не розумію, як можна так жити.

Одружилася дочка досить вдало. Починали вони з чоловіком не з нуля, але й якихось визначних успіхів у зятя спочатку не було. Він зайнявся бізнесом уже під час третього року шлюбу.

Через два роки він непогано розкрутився, вони купили квартиру, поміняли машину і дочка сіла у декрет, а вже з декрету вирішила на роботу не повертатися.

– У нас немає потреби, щоб я працювала. Чоловік заробляє нормально, а я займаюся будинком та дитиною, – пояснила вона мені.

Ну, це їхня родина і їм вирішувати. Тим більше, що зять справді добре заробляв. Мені на ювілей подарували ремонт у квартирі, зробивши з неї цукерку, дочка ходила з голочки, відпочивати вони літали кожні півроку.

Але чим більше у зятя з’являлося грошей, тим менше він проводив час із сім’єю. Дочка це все пояснювала якимись зустрічами, відрядженнями, але я теж не наївна, бачила, що щось не дуже гладко в них іде.

Якось, перебуваючи у них у гостях, я випадково підслухала розмову зятя по телефону. Він явно розмовляв із якоюсь жінкою. І розмова була не діловою. Я вдала, що нічого не чула. Зять з нами посидів ще хвилин п’ятнадцять, потім зібрався на зустріч і пішов. Але я в курсі, на яку зустріч він зібрався.

Вирішила, що доньці про це знати слід, таки ходити з гіллястими рогами – це не добра справа. Але її реакція мене просто приголомшила.

– Я знаю, що в нього хтось є, – просто відповіла вона.

Я давай розпитувати, але донька відповідала неохоче. Сказала, що знає, що чоловік ходить ліворуч, але робити з цим нічого не збирається.

– А що я зроблю?

Поговори з ним для початку! А якщо не схаменеться, то збирай речі, дитину і йди! Навіщо такий чоловік взагалі потрібний?

– Так? І куди мені з сином іти накажеш? До тебе в двохкімнатну квартиру? Знову влаштовуватись працювати за копійки, економити на всьому? – розпсихувалася вона.

Я так зрозуміла, що якщо навіть він коханку в будинок приведе, дочка буде вдавати, що нічого не бачить і не чує, аби її не відлучили від годівниці. Працювати за копійки вона не хоче, заощаджувати вона не хоче! А з рогами ходити – мила справа. Аби не піднімати пʼяту точку і не брати своє життя у свої руки. Причому навіть виду не подавала, що в курсі, як чоловік їй зраджує, це мені дивно!

– А ти не боїшся, що одна з коханок візьме та посуне тебе? Що тоді робитимеш?

Дочка відповіла, що цього вона не допустить, але, як вона це зробить, я не розумію. Він уже спить з іншими жінками, тож поміняти дружину йому проблем не складе, я так думаю.

Мене вся ця ситуація вражає. Як дочка може так спокійно говорити про це? Жодної гордості, одне пристосування якесь. Аби не працювати, мені здається, вона готова стерпіти все, що завгодно.

КІНЕЦЬ.