– З мене досить! Р03лyчaєм0cь!

Я не збираюся цього більше терпіти! – кричала Аня, нервово збираючи свої речі.

– Може ти хоч скажеш причину? – запитав Максим, спостерігаючи за тим, як його вже колишня дівчина збирає свої речі.

– Я хотіла заможного життя. А в результаті що? Дарма час на тебе витратила! – відповіла дівчина, не стримуючи своїх емоцій. –

Знала б я швидше, що ти небагатий, ноги моєї поруч з тобою не було б.

Я дурна надумала собі!

– А що не так з грошима, які я заробляю? Ми вечеряємо в ресторані, замовляємо готову їжу, тільки б ти не стояла на кухні, я дарую тобі подарунки.

– У матері своєї поцікався. Їй видніше!

– Ти про що?

– Про те, що ти живеш за гроші, котрі отримав зі спадку, і їх вистачить на рік максимум.

Мені таке життя не до вподоби. Я хочу бути впевненою у своєму майбутньому, – дівчина подивилася на свого хлопця, а потім продовжила.

– Як ти міг стільки часу мене обманювати?

Максим ще довго лежав та не міг зрозуміти, що відбувається. Потім йому стало ясно, чому його тато був проти Ані.

Їй потрібні були гроші, а не він.

Аня пішла, гримнувши дверима. Через кілька хвилин у двері постукали. Максим нікого не чекав. Потім він почув, як двері відчинили ключем. В кімнату зайшла його мама.

– Ну що, пішла? – запитала вона, посміхаючись.

– Так це ти вигадала їй цю історію, щоб відкрити мені очі?

– Звісно. А як по-іншому. У свій час твоя бабуся вчинила зі мною так само.

– І що, ти пройшла перевірку?

– Аякже.

Мама з сином розсміялися. Того вечора вони відправилися в ресторан, де був замовлений столик для Максима та Ані. Не пропадати ж добру.

У своїх наступних стосунках Максим був розумнішим. Жодних ресторанів та дорогих подарунків.

Він поводився як звичайний студент з невеликим статком.

КІНЕЦЬ.