П’ять років тому Олеся та Михайло зв’язали себе тенетами шлюбу, і зараз виховують трирічну доньку. Після народження дитини Олеся пішла в декретну відпустку, а Михайло продовжував працювати й забезпечувати сім’ю. Однак його дохід був мізерним і ледве покривав витрати на іпотеку та дитину, не залишаючи нічого.

На додачу до свого фінансового тягаря, батьки Михайла нещодавно почали просити у нього грошей. Олеся зазначає, що вони завжди робили все можливе, щоб допомогти батькам, ще тоді, коли обоє працювали й не мали боргів. Надсилали гроші та цінні подарунки на свята. Але за останні пів року прохання про фінансову допомогу стали нестерпними.

Зараз вони не в змозі надати фінансову підтримку нікому, в тому числі й батькам Михайла. Олеся сподівається, що хтось інший може запропонувати допомогу, оскільки вони самі наразі не здатні це зробити.

“Моїми особистими потребами вже деякий час нехтують, я не купую новий одяг і косметику. Одного разу я висловила своє розчарування чоловікові, але він відмахнувся від цієї теми та попередив, щоб я більше не підіймала її.

Коли мова заходить про батьків Михайла, я запитую, чому їхній молодший син Денис, який не одружений і отримує хорошу зарплату на престижній роботі, не може допомогти їм замість нас. Було б більш логічно, якби він допомагав, тим більше, що він живе з батьком і може принаймні оплачувати комунальні послуги.

Крім того, мене дивує, чому ніхто не визнає нашого скрутного фінансового становища. Хоча мої батьки роблять все можливе, щоб допомогти, у них теж є свої проблеми. Я намагалася обговорити це з чоловіком, але він відмахнувся від мене і сказав, щоб я не говорила про його батьків, оскільки не роблю фінансовий внесок у сім’ю.

Його образливі слова стали ударом по моїх емоціях і самооцінці. Як він міг таке сказати? Я робила фінансовий внесок у наше домогосподарство до того, як народила дитину. Хіба я сама планувала вагітність? Не зважаючи на його словесний вибух, я все ще вірю, що Михайло – хороша людина, яка, можливо, говорила від виснаження і відчаю. Сподіваюся, він усвідомлює марність спроб утримувати дві сім’ї та намагатиметься рухатися далі.

Я не знаю, як мені діяти далі. Чи варто мені розлучатися з чоловіком, який відкидає мої потреби як примхи й ставить своїх батьків на перше місце? Відчуваю, що живу в хаотичному і нерозумному середовищі. Зрештою, моє терпіння може увірватися і змусити мене покинути це все”.

КІНЕЦЬ.