Коли Дмитро побачив Аліну закохався одразу. Дівчина не була схожа ні на кого іншого.

Особлива для нього, найкрасивіша, вона одразу запала глибоко в душу.

Хлопець не міг їсти, забувся, що таке сон. Зосередитися на якійсь роботі було нереально. Усі думки були зайняті Аліною.

Дівчина довгий час не відповідала на почуття хлопця. Ніби й підпускала до себе, погоджувалася на побачення, сміялася, відповідала на дзвінки, приймала подарунки.

Та коли Діма починав говорити про серйозні стосунки, одразу кам’яною стіною ставало між молодими людьми непорозуміння.

Двічі хлопець робив пропозицію руки й серця та двічі отримував відмову. Інший би на його місці уже давно покинув би такі норовливу красуню, а Дмитро стояв на своєму.

Сказав, що зробить усе аби Аліна стала його дружиною та свого слова таки дотримався.

Коли втретє організував освідчення, нарешті почув причину попередніх відмов. Свого часу Аліна була не обачлива та завагітніла від хлопця, який не планував створювати з нею сім’ю. Від пережитого хвилювання та стресу дівчина не змогла уберегти своє немовля.

Після того випадку лікарі попередили, що мамою їй більше не бути.

От вона й шкодувала Дмитра, адже ніколи не зможе подарувати йому дитини. Навіщо чоловіку така дружина?

Дмитро, почувши правду, любив Аліну ще сильніше. Не відмовився від неї, знаючи, що доведеться весь вік прожити лише удвох.

Через місяць Дмитро та Аліна стали чоловіком та дружиною.

Десять років Діма жив та працював заради добробуту коханої жінки. Купував усе, що вона хотіла. Ніколи ні в чому не заперечував.

Частенько відмовлявся від власних бажань та потреб, щоб Аліна була задоволеною та посміхалася.

Жінка таке життя сподобала, тому вирішила, що працювати більше не хоче. Таємно від чоловіка звільнилася. Поки Дмитро дня білого не бачив, працюючи, вона витрачала зароблені ним гроші на свої забаганки.

Якось, повертаючись додому, Дмитро забіг до торгового центру, щоб купити коханій черговий подарунок.

Саме тоді й побачив Аліну у кафе.

Вона смакувала кавою та тістечком.

-Кохана, а ти як тут, раніше відпустили з роботи?

-Власне кажучи, я давно звільнилася.

Ось, вирішила чогось поїсти, бо вдома лінь готувати.

Аліна почала розповідати, який важкий у неї був день, а Діма все ніяк не міг зрозуміти, як докотився до такого життя.

Невже розпестив дружину й сам винен в тому, що вона стала такою егоїстичною.

КІНЕЦЬ.