Мого брата я знаю добре, і скільки я його пам’ятаю, він завжди був далеко не найкращим прикладом наслідування… ну, за людськими якостями.

Брат часто брехав, зраджував, лицемірив, і все це він робив заради свого ж блага і взагалі не дбав про почуття інших. Я ще тоді уявляв, яким же жа хливим чоловіком і, боронь Господь, батьком він стане, враховуючи, що він уже з 17 років почав регулярно випивати.

Я до кінця сподівався, що сім’ю він просто не зможе завести, ось тільки зовнішність і шарм у нього були що треба, і дівчина, а незабаром і дружина в нього знайшлася швидkо. Мої побоювання справдилися.

У їхньому шлюбі все йшло гладко… цілий місяць!

Знаючи брата, я здогадувався, що рано чи пізно цей шлюб стане капканом для бід ної дівчини, і майбутніх дітей, які не змусили на себе довго чекати, адже братова дружина заваrітніла через два місяці після весілля.

Дитина наро дилася здо рова все було нормально, і ось після народ ження дитини новин від них довго не було. Загалом ніяких.

Через це я почав хвилю ватись і вирішив відвідати сім’ю брата.

Будинок був у жа хливому стані: все було брудним, у деяких куточках будинку були уламки розбитих тарілок, було зрозуміло: це справа рук брата, який у неадекватному стані часто бешкетував.

Трохи поговоривши з його дружиною, ми вирішили, що їй потрібно кинути брата, а фінансове забезпечення племінника я брав на себе, адже дівчина не мала іншої людини, яка б могла забезпечити грошима.

З того часу племінником займаюся я, а від брата новин немає, але я впевнений, що дні він проводить у компанії товаришів по чарці.

КІНЕЦЬ.