Днями я була в гостях у своєї сестри Ольги, де вона поставила переді мною тарілку найсмачнішого свіжого борщу, який вона поспіхом приготувала перед Великоднем.

Поки я захоплювалася її кулінарними здібностями, вона почала розповідати про свою свекруху і всі ті важкі часи, які вона пережила разом з нею.

Свекруха Ольги так і не прийняла її в сім’ю і погано ставилася до неї усі ці роки.

Ольга завжди намагалася налагодити з новими родичами стосунки, але нічого не виходило. Сестра розуміла, що повинна дотримуватися правил їхньої сім’ї, оскільки жила в їхньому будинку з чоловіком, але це було нелегко для неї. Свекри завжди вважали її чужою у них і ставилися до неї відповідно.

Поки ми розмовляли, свекруха Ольги зайшла до кімнати і сіла поряд, не сказавши жодного слова.

Сестра спробувала заговорити з нею, але вона трималася відсторонено.

Так тривало ще кілька місяців, але одного разу свекруха заговорила з Ольгою, вибачилася і визнала, що була для неї не найкращою свекрухою.

Я була здивована, що Ольга не тримала зла на свекруху, хоча з нею погано поводилися протягом багатьох років.

Ольга сказала, що хоче дати своїм синам гарний урок – поважати своїх батьків, ким би вони не були, і вона не хотіла очорнити ім’я їхньої бабусі в їхніх очах.

Я не могла повірити своїм вухам.

Я сказала їй, що на її місці я б не вчинила так само. Ольга відповіла: — У мене ростуть два сини, і я не хочу, щоб мої майбутні невістки відчували на собі наслідки моїх поганих стосунків із мамою мого чоловіка.

Після цього я зрозуміла, що Ольга мала рацію.

Іноді краще відпустити минуле і зосередитися на побудові кращих стосунків із близькими людьми.

КІНЕЦЬ.