Заробляти на життя в селі завжди було важким завданням, що спонукало багатьох жителів шукати можливості працевлаштування за кордоном. Оксана не хотіла лишатися позаду, тому залишила своє господарство і дитину під опікою чоловіка, щоб приєднатися до робочої сили за кордоном.

Вона прожила два десятиліття зі своїм чоловіком Віталієм. Спочатку їхні стосунки були добрими, і вони навіть мали спільну доньку. Віталій був надійним чоловіком, який виховував їхню дитину і з нетерпінням чекав на повернення дружини.

Однак бували випадки, коли Оксана місяцями не з’являлася вдома, приїжджала лише на тиждень перед тим, як повернутися на роботу. Жити окремо було їхнім єдиним виходом.

Під час відсутності Оксани Віталій брав на себе відповідальність за домашнє господарство, важко працюючи на городі та доглядаючи за худобою. Він також брався за ремонт будинку та економив кожну копійку, яку заробляла Оксана, ніколи не витрачаючи жодної копійки без потреби.

Можливо, саме через таку самовідданість Віталій виглядав набагато старшим за свої сорок три роки, мав згорблену поставу і змарнілий вигляд. Проте він не зважав на це, бо знав, що Оксана кохає його не лише за зовнішність.

Віталій був ощадливим чоловіком, який розумно інвестував свої гроші, використовуючи їх для будівництва нового будинку власними руками. Коли його донька Марійка підросла, він зрозумів, що повинен дати їй гарну освіту. Він відкладав гроші на її навчання в університеті та проживання в обласному центрі.

Останні кілька років Віталій також відкладав кошти на майбутнє весілля Марійки. Оскільки донька зустрічалася з Олегом, хлопцем із сусідньої вулиці, ще зі школи, Віталій знав, що великий день швидко наближається.

Нарешті настав день, коли Марійка прийшла додому й оголосила, що Олег буде її нареченим, але вони чекатимуть на повернення Оксани, перш ніж остаточно визначитися з планами. Коли Оксана нарешті повернулася, Олег відправив старостів, і протягом тижня Віталій та Оксана обговорили зі сватами всі деталі весілля.

Вирішили влаштувати грандіозне свято з сотнею гостей з кожного боку і запросити всіх родичів, за сільським звичаєм. Вони не хотіли нікого образити та хотіли, щоб кожен відчув себе частиною свята. Весілля планували зіграти після Великодня.

Оксана обміркувала ситуацію і врешті-решт вирішила, що варто поїхати ще на місяць, щоб заробити додаткові гроші. Як завжди, Віталій допоміг дружині зібратися, провів її до автобуса і поцілував у щоку. Однак наступного дня чоловік виявив, що гроші, які вони з Оксаною відкладали для доньки, зникли.

Він обшукав усі полиці, але грошей ніде не було. Зникнення такої значної суми грошей стало для Віталія повним шоком. Він був спантеличений і не міг збагнути, хто міг взяти збереження, враховуючи, що в їхньому домі не було сторонніх, а донька в цей час перебувала в місті.

Перебуваючи в стані шоку, Віталій одразу ж спробував зв’язатися з Оксаною, щоб повідомити їй про зникнення грошей. Однак, скільки разів він не дзвонив, вона не підіймала слухавку. Наступного дня вирішив зв’язатися з колегами Оксани. Після довгих зусиль він врешті-решт додзвонився до жінки, яка з подивом повідомила, що Оксана не працює з нею вже понад рік. Віталій був приголомшений. Невже дружина весь цей час обманювала його? Де вона працювала? Ці питання без відповіді не давали Віталію спокою, змушуючи його дедалі більше хвилюватися.

За кілька днів Оксана зателефонувала Віталію та зізналася, що взяла гроші з шухляди. Вона повідомила, що вже деякий час живе з іншим чоловіком і їм добре разом. Навіть попросила його зрозуміти та пробачити. Оксана також зателефонувала доньці й попросила у неї вибачення, пояснивши, що така її доля. Вона запропонувала відкласти весілля на рік, поки не влаштує особисте життя.

Віталій був спустошений цією новиною. Донька намагалася підтримати його, як могла, хоча їй теж було боляче. Марійка та Олег зрештою одружилися на стриманій церемонії без великого святкування, просто підписавши свідоцтво про шлюб. Оксана навіть не була присутня на розписі. У свої сорок два вона була зосереджена на створенні нового сімейного життя зі своїм молодим кавалером.

КІНЕЦЬ.