Вчора я пішла на базар, щоб купити все для Великодня. Коли я йшла рядами, почула, як продавщиця кричить: — Творог, свіжий творог! Це мене трохи обурило, і я вирішила підійти та поговорити з нею, адже вона продавала не творог, а домашній сир. Так я їй і сказала, але вона почала сперечатися зі мною. — Що це за сир такий? Це творог, і в мене вже від цього голова болить! Яка взагалі різниця? — сказала вона.

До нашої дискусії вже приєдналися інші покупці та продавці, і вони в один голос твердили, що «творог» — це русизм, а українською це має називатися «домашній сир». Продавщиця не хотіла нікого слухати і казала: — Скільки років я тут працюю, і ніхто не зробив мені жодного зауваження. А ви просто прийшли та влаштували безладдя!

У мене не було часу сперечатися з нею, тому я пішла до іншого продавця, який мав вивіску українською мовою «домашній сир», і купила сир там. Це було не вперше, коли я зустрічала таких «розумних людей» у місті. Люди постійно використовують русизми у своїй мові, навіть у громадському транспорті.

Наприклад, контролери завжди запитують «білет», а я поправляю їх на правильне слово — «квиток» українською. Отак треба м’яко українізувати людей. Я сподіваюся, що незабаром люди куплять собі український словник і почнуть навчатися, як правильно висловлюватись на нашій рідній мові. Інакше ми всі втратимо нашу гарну та мелодійну мову.

КІНЕЦЬ.