Мені 34 роки, є 2 дітей, зараз я ще в декреті. Проблема в тому, що в мене дуже багато боргів та кредитів. Звичайно, я їх брала не тільки на свій розсуд, чоловік підтримував і казав, що впораємося, але зараз він відмовляється від сплати частини боргів і каже, що не тягнемо.

У чоловіка є звичка забувати про якісь позики, якщо я про них постійно не нагадую. Але справа в тому, що є ще один кредит, який я брала під свою відповідальність, платила за навчання і була повністю впевнена, що я закрию його, коли використовуватиму свої знання і працюватиму через інтернет. Але сама ж і не виправдала своїх очікувань, зараз заборгованість за деякими кредитами зростає, інші платить чоловік. У мене просто в голові пусто взагалі немає жодних міркувань, що робити, як бути і де заробити?

Вивчаю інтернет, намагаюся хоч щось заробити на своїх вміннях, але все безрезультатно, лише злив бюджету на рекламу та придбання матеріалу. Я ображена сама на себе, що не змогла, мені соромно навіть самій собі зізнатися, що я дійшла до такого і сама все це створила своїми руками. Розумію, що я так не хочу більше, треба розрахуватись з усіма боргами і більше їх не брати. Я не хочу їх брати, мені їх уже не дають, бо більше нема куди.

А в голові пусто і думок немає ніяких, що робити, за що хапатися, і як бути, щоб не дзвонили з банку та не нагадували про борги. Намагалася зайняти у сестри суму та погасити, а їй віддавати суму менше ніж за кредитним платежем. Я їй розповіла, що один кредит взяла, тож ніхто не знає про нього, але й вона не те, що не хоче зайняти, вона думає, що я знову візьму якийсь кредит і їй у підсумку не дам не копійки.

Я сама вийшла на прострочення кредитів, щоб мені не пропонували нічого більше. Розумію, звичайно, що вона мені не повинна нічим допомагати, сама все заварила, самій й вирішувати, але як?

Постійно перебуваю в депресії, від усієї цієї ситуації, самій вже набридло і постійно плачу від того, що я безсила, і немає чіткого плану, як діяти далі. Читала про обнулення, там розказано, що людина змінюється і змінює все навколо себе і всередині, але в мене порожньо всередині, і з оточенням я не хочу спілкуватись як раніше. Як діяти в такій ситуації спустошення, що можна зробити, щоб з’явилися правильні думки щодо виправлення помилок? Як взагалі бути? Почуття страху зростає з кожним новим дзвінком від кредиторів.

КІНЕЦЬ.