Степан та Марія живуть разом вже більше трьох років у шлюбі, а до того вони ще жили чотири роки як пара, разом проте без узаконення стосунків.

Дітей хотіли але не зараз, спочатку треба зробити для того, щоб вони жили в хороших умовах, та і що приховувати хотіли вони побути трохи ще самі, як згадують що буває з дітьми як вони постійно плачуть та ночами можна не спати.

Та вже підходив вік коли ставати батьками треба було бо надалі це могло викликати багато проблем. Та перед цим вони ще вирішили зробити ремонт в себе в будинку, та збирали гроші на це.

В них була традиція, час від часу ходити на вечерю до батьків, цього разу вони йшли в гості до батьків Марії. Все проходило добре, до того моменту поки батьки не почали жалітися, що в них в квартирі давно пора робити ремонт. Тому вони попросили допомогти, Марія погодилася, але Степан не розумів чому вона так легко погодилася, адже вона і так допомагає батькам.

Вирішив Степан поговорити, з Марією на  одинці, та напряму запитав 

• з яких грошей ти вирішила допомогти своїм батькам?
• Ну ми має відкладені тому це не буде проблемою ми ще собі назбираємо а вони вже старенькі їм треба допомогти.

Степан не знав що на це відповісти, адже він не розумів, чому Марія вирішила що має право сама розпоряджатися нашими коштами, ми ж обоє відкладали гроші на ремон, чи вона думає, що я буду не проти. Але ж все одно такі витрати треба узгоджувати.

Степан не міг цього витерпіти та йому потрібно було подумати про їхні стосунки, він вийшов нікого не попередивши, та поїхав додому. Де зібрав речі та вирішив пожити поки в своїх батьків.

Марія скоро побачила його відсутність, та телефонувала до нього але він не відповідав. Як приїхала додому його не було, вона вже почала хвилюватися але побачила записку на столі. В якій було написано, що йому потрібно подумати над відносинами, адже вона вирішує сама витрачати гроші які вони спільно заробили навіть не порадившись з ним. 

Майже місяць Степан жив окремо, та зрозумів що не може жити без Марії, тому він повернувся назад, але при цьому вони пообіцяли один одному, що будуть радитися.

КІНЕЦЬ.