Настя вбігла в кімнату з морозу, вся в білих пухнастих сніжинках, і не знімаючи пальто гукнула мамі:

– Мамо, ми з Олексієм вирішили зняти квартиру і жити разом, так що я йду від вас з татом. Ми спочатку так поживемо, а потім одружимося.

І раптом побачила, що мама сидить на дивані та плаче.

– Що сталося, мамо?

– Тато пішов.

– Як пішов? Куди?

– Сказав, що покохав… Зібрав чемодан і пішов. Сказав, що за іншими речами потім зайде. І ще сказав, що тебе він любить і завжди дбатиме про тебе.

– А хто вона?

– Студентка… c факультету… Я останнім часом помічала, що він якийсь інший став і думала поговорити, а він раптом сам сьогодні,.. коли ти на роботу пішла,… сказав мені… Звичайно, він виглядає дуже добре, молодо. Не скажеш, що сорок п’ять. От студентки на нього і заглядаються.

-Так мамо, не переживай! Ти теж дуже добре виглядаєш, ти ще молода, красива. Тобі всього сорок два роки. А я…я більше його знати не хочу.

– Ні дочка, він твій батько.

– Ні ні ні! – категорично заявила Настя.

………

Минуло два місяці. Батько винайняв квартиру і жив із Катею. У майбутньому він планував купити квартиру в іпотеку. Настя спочатку не хотіла знати батька, але він дзвонив їй, зустрічав з роботи, кликав до себе в гості, говорив, що він дуже любить свою єдину доньку і дуже переживає….. Зрештою Настя теж дуже скучила за батьком і вирішила прийти до нього у гості.

Незважаючи на те, що Настя засуджувала батька і була негативно налаштована проти нього, Катя їй сподобалася. Вони були з Настею приблизно одного віку: Катя навчалася на останньому курсі інституту, а Настя перший рік після інституту працювала.

З’ясувалося, що вони мають багато спільних інтересів, і якось непомітно вони потоваришували. Настя стала все частіше приходити в гості до них, а одного разу прийшла з Олексієм, і вони чудово посиділи.

Батько багато працював, окрім інституту підробляв ще в кількох комп’ютерних фірмах, і Катя скаржилася Насті, що Олег Степанович приходить додому лише спати.

– Ну мила, я ж повинен тебе утримувати, щоб ти ні чого не потребувала. І потім у мене ще дочка Настя. Їй теж потрібно допомагати.

Настя дуже хотіла зняти з Олексієм квартиру, але переживала залишити маму одну. Але останнім часом Настя помітила, що мама повеселішала. Вона раптом почала за собою стежити, гарно одягатися, і Настя відчула, що в неї хтось з’явився. Якось вони зайшли з Олексієм в кафе попити каву і погрітися. Надворі був сильний мороз. Раптом Олексій сказав:

– Дивися, здається там твої батьки.

Справді, під пальмами в кутку кафе сиділв батько та мати Насті. Батько тримав Олену Ігорівну за руку і щось їй казав, а вона посміхалася.

– Підемо, ходімо, поки не побачили, – і Настя повела Олексія в інше кафе.

А ввечері мама виглядала такою щасливою, що Настя не втрималася і запитала:

– Мамо, зізнайся, ти з кимось зустрічаєшся?

– Навіть не знаю як і сказати тобі, Настя… Ми випадково зустрілися з твоїм батьком у наших спільних друзів. Він мене провів і з того часу став мені весь час дзвонити, і ми стали таємно зустрічатися. Він сказав, що зрозумів, що любить тільки мене, а тоді на нього зайшло якесь затемнення. І каже, що хотів би все повернути назад.

З одного боку Настя була рада, що батьки можуть знову возз’єднатися, а з іншого боку вона дізналася про одну новину. Катя сказала їй по секрету, що вона вагітна, а значить батько не зможе її залишити, і тоді мама знову буде сумувати і дуже переживатиме. І доведеться її заспокоювати… Настя не знала, як сказати цю новину мамі.

Через два дні їй зателефонувала Катя та просила прийти до них.

– Настя, я хочу сьогодні сказати Олегу Степановичу, що у нас буде дитина. Хочу зробити святкову вечерю. Допоможи мені приготувати її.

Батько затримувався, і Катя почала хвилюватися.

– Знаєш, Настя, він останнім часом став пізно приходити. Може, він мене розлюбив? Але я скажу йому сьогодні, що у нас буде дитина… І тоді ми, нарешті, одружимося.

А Настя подумала, що батько, напевно, зараз зустрічається з мамою.

Але нарешті двері відчинилися, і увійшов Олег Степанович. Він побачив накритий стіл, пляшку ігристого.

– Дівчатка, яку подію відзначаємо? Я щось пропустив?

– Так, у нас подія… Олег, у нас буде дитина.

Батько встав, як укопаний, і Настя побачила, як він витріщив очі від здивування.

– Ти не радий?

– Ну що ти, люба, – він обійняв Катю. Відкрив ігристе.

– Дуже радий… Але трохи несподівано.

……

Настя прийшла додому і побачила, як мама, готує на кухні і щось весело наспівує.

– Настя, Що з тобою? Ти якась сумна? А знаєш, тато вирішив розлучитися з Катею та знову прийти до нас жити. Сьогодні він обіцяв із нею поговорити.

– Мама я хочу тобі сказати одну річ. Батько не зможе прийти до нас.

– Чому?

– Тому, що Катя чекає дитину… Тільки ти будь ласка не засмучуйся… Прошу тебе.

У мами очі стали такі ж круглі, як у тата, коли він почув новину від Каті. А потім мама раптом засміялася.

– Чому ти смієшся, мамо? Нічого немає смішного.

– Настя, тато не може мати дітей.

– Як, не може? А я?

– Настя, ми з татом дуже любили один одного, але у нас не було дітей і ми ходили до спеціалістів, і вони сказали, що тато не може мати дітей.

– А як же я? Ти зраджувала татові?

– Ні не зраджувала. Ми з татом порадилися, поїхали у Київ, зробили процедуру… І я народила тебе. Але твій батько Олеге Степанович, і він тебе дуже любить.

– І я його дуже люблю і завжди вважаю, що він мій батько…. Виходить, що Катя обманула батька? У неї дитина від когось іншого?

– Виходить що так…

….

Минуло три місяці. Батько розлучився з Катею і повернувся до Ољени. А Настя з Олексієм зняли квартиру.