Як людина, я схильна бути врівноваженою, розсудливою та поміркованою. У мене є звичка ретельно обмірковувати речі, перш ніж прийняти рішення, і розглядати різні можливі результати.

Моє життя, як правило, проходить за чітко визначеним планом, і будь-які непередбачувані обставини часто викликають у мене почуття розгубленості та роздратування. Я твердо вірю, що при правильному плануванні все можна влаштувати так, як очікувалося. Однак все змінилося, коли в моєму житті з’явився Олексій.

Як тільки я його зустріла, то зрозуміла, що мої плани пішли шкереберть. Хоча він і не відповідав моєму ідеальному образу партнера, я не могла контролювати свої емоції.

Через чотири місяці після знайомства ми зв’язали себе тенетами шлюбу. Наш шлюб був нестабільним, оскільки у нас були дуже різні характери. Олексій був упертим і самовпевненим. Він вважав, що правил дотримуються лише тупі та безпринципні люди, до яких він відносив і мене.

Це історія двох людей з абсолютно різних світів, які намагалися побудувати спільне життя. Відверто кажучи, наші зусилля не увінчалися успіхом. Найбільше мене дратувала поведінка мого партнера. Кожного разу, коли ми сперечалися, він казав: “Якщо тобі не подобається, знайди іншого”.

Одного дня я нарешті дійшла до межі. Втомилася від його поведінки та погроз. Не кажучи ні слова, я пішла до нашої спальні, взяла валізу і почала збирати свої речі. Коли я виходила з квартири, чоловік запитав, куди я прямую, і я відповіла: “Шукати іншого”. Цю ніч я провела в будинку своїх батьків, де колись жила.

Через три дні Олексій приїхав, щоб просити вибачення і благати мене повернутися. Моє серце було вражене, і я прагнула опинитися в його обіймах. Але стримувала себе, бо знала, що цикл повториться, і люди з різними світоглядами не зможуть мирно співіснувати.

Я вирішила не повертатися. Подала на розлучення, і через три місяці була вільна. Тепер я розумію, що до життя не можна ставитися як до простого завдання, його не завжди можна спланувати. Але й терпіти постійний стрес теж не варто.

КІНЕЦЬ.