Скільки разів чула від подруг історії про те, як їх чоловікам ставало нудно і вони вирішували піти в загул. Та й у самої батько свого часу загуляв від мами на старості років. Однак я була впевнена, що мою сім’ю така проблема не торкнеться.

Наші стосунки із чоловіком не можна назвати ідеальними. У нас періодично спалахували сварки на побутовому ґрунті. Мене дратувало, що Вітя не міг винести сміття без мого нагадування, постійно розкидав свої речі, а потім питав, куди вони поділися.

А Вітя вважав, що я його пиляю незаслужено. Однак ми мирилися досить швидко. Впевнена, у багатьох сім’ях трапляються такі конфлікти.

У всьому іншому ми одне одного повністю влаштовували, тому за майже тридцять років шлюбу ніхто з нас жодного разу не заїкався про розлучення. Але нещодавно це страшне слово таки прозвучало, причому з моїх вуст.

Я й припустити не могла, що Вітя здатний на зраду. Він ніколи навіть не обертався на красивих жінок, не кажучи вже про флірт. Але останнім часом я зауважувала, що з Вітею щось не так. Він став сам, без моїх нагадувань, стежити за своїм одягом, користуватися дезодорантом. В його очах з’явився дивний блиск.

Днями все стало на свої місця! Цей новоспечений донжуан додумався попросити у мене офіційного дозволу на любовні пригоди:

– Я з кожним днем ​​старію, але я зовсім не хочу відчувати себе старим! Не хочу від тебе нічого приховувати. Щоб знову підбадьоритися, мені потрібні поруч молоді жінки. Але ти не переживай, я від тебе йти не збираюся. Просто мені потрібна струс і нічого більше.

Ось так новини! Я спочатку подумала, що це невдалий жарт, за календарем якраз було перше квітня. Однак Вітя був абсолютно серйозний у своєму намірі омолодитися таким пікантним способом.

Я не хотіла відразу рубати з плеча і спробувала по-людськи обговорити з чоловіком його вікову кризу. Розповіла про інші способи повернути життєвий тонус. Можна, наприклад, разом займатися фізкультурою та перейти на правильне харчування.

Я роблю саме так і почуваюся чудово. А для нових вражень можна вибиратися на екскурсії та інші культурні заходи, бо Вітя нікуди не ходить, за винятком роботи.

Однак він мої пропозиції вважав нісенітницею і заявив, що йому допоможе лише відчуття молодого тіла поблизу. А моє дозвілля, бачите, надто пенсіонерське.

Яку ж нісенітницю вигадав Вітя, щоб виправдати свою пропозицію. Я на власні очі бачила, що здорового способу життя дотримуються не лише люди у віці, а й молодь. Те саме стосується і екскурсій з виставками.

Я зрозуміла, що Вітю вже не переконати, тому все ж таки дала волю своїм емоціям. Мій найдорожчий чоловік почув, що з його висячим пузом і обличчям на нього ніхто подивиться.

Вітя назвав мої слова “кудаханням похилого віку, яка безнадійно відстала від життя”. Раніше він собі таких образ не дозволяв! Я розсердилася ще більше і сама не помітила, як запропонувала розлучення.

А що такого? У наших дітей уже свої сім’ї, тож вони це переживуть. У кожного з нас є по квартирі, тож ділити нічого не доведеться. Якщо Вітя хоче бути чесним, нехай буде таким до кінця: спочатку розлучається, а вже потім заводить шашні.

Вітя на той момент здивувався. Став вибачатися за свої слова про мою старість, просив не руйнувати наш багаторічний шлюб через якісь швидкоплинні інтрижки, яких ще й не було.

Далі чоловік навів за приклад дружин своїх колег, які поблажливо ставляться до їхніх викрутасів. Мовляв, які вони розумні та мудрі жінки. Ось тільки я дуже гидлива, і мені буде гидко не те, що торкатися чоловіка, але й просто знаходитися з ним в одному приміщенні.

Я здогадуюсь, чому Вітя так завзято виступав проти нашого розлучення. Йому в цьому випадку доведеться самому себе обслуговувати. А так він дуже зручно влаштовується. На боці отримає нові враження, а вдома – налагоджений побут. Однак у мене є гордість, тож зі мною цей номер не пройде.

Незважаючи на гучні протести чоловіка, я змусила його зібрати речі. З його житла нещодавно з’їхали квартиранти, нових ми не знайшли, тож йому є де жити.

Діти, як я і очікувала, адекватно сприйняли звістку про майбутнє розлучення. Тільки здивувалися несподіваним змінам у їхньому батькові. На жаль, навіть найвірніші чоловіки не застраховані від такого.

Звичайно, я за ці роки дуже прикипіла до чоловіка, і мені поки що дуже важко звикнути до життя без нього. Але особисто для мене зради абсолютно неприпустимі. Це ж повна неповага до другої половинки!

Ким треба бути, щоб після тертя тілами з лівими дівицями лягати в подружню постіль, та ще й відкрито просити дозволу на це? Ні, нехай ці речі творяться десь подалі від мене. А я обов’язково навчуся жити по-новому. Тим більше, що я вже знайшла кілька плюсів. Вдома стало набагато чистіше, та й готувати відтепер треба лише на себе. Тож не пропаду.

КІНЕЦЬ.