Я одружений із донькою Марини Петрівни.

Ця свята жінка вирішила відвідувати нас, коли їй заманеться.

Моєму хлопчику рік.

Він дотримується режиму, тому що в іншому виnадку стає примхливим.

Якщо він не лягає спати о 21:00, ми маємо виносити його капризи.

Пізно ввечері мати моєї дружини дає собі волю і приходить погратись із онуком.

Вона стверджує, що не могла прийти раніше через роботу.

Їй подобається розважати дитину протягом двадцяти хвилин перед відходом, а потім я намагаюся заспокоїти немовля, що nлаче, всю ніч.

Я вже давно думав, як її приструнити.

Того вечора я тримав сина спати, мріючи про те, як ми з дружиною сходимо в кіно.

Несподівано пролунав дзвінок від тещі. Мої почуття дуже сильні, щоб висловити їх словами.

Крім того, що у сина хворів живіт, мій малюк був ще й досить дратівливим.

Я постарався взяти себе в руки і розіграти ситуацію, насупившись.

— О, дуже завбачливо, що ви прийшли, — зауважив я їй.

— Мені потрібно терміново відвідати стоматолога, бо в мене болить зуб.

Будь ласка, покладіть онука спати після того, як пограєте з ним.

У цей час моя дружина глянула на мене круглими очима.

Коли ми вийшли з дому, дружина спитала: — Який зуб?

Чому ти нічого не сказав?

— Нумо. Сходи зі мною до клубу!

Просто вимкни телефон. Ми повернулися опівночі, щоб дати моїй тещі сісти на останній автобус.

І дитина, і бабуся спали.

Вся квартира була залита компотом та забрудненими пелюшками.

Вона спала, вмостившись на стільці.

На її діловому костюмі виднілася темна пляма.

Помітивши нас, вона вибігла із квартири.

З того часу родичка з’являлася лише за викликом.

КІНЕЦЬ.