Моя свекруха заговорила про зацікавленість у придбанні дачі. У мене є невеличкий будиночок у селі неподалік від нашого міста, який дістався мені у спадок від бабусі.

Однак я планувала відремонтувати його і переїхати туди на постійне місце проживання протягом декількох років, а нашу квартиру здавати в оренду, щоб мати додатковий дохід. Одначе, мій чоловік переконав мене запропонувати будинок його матері для літнього використання.

Я погодилася, що це можливий варіант, але чітко дала зрозуміти, що не передам їй право власності. Це здавалося непотрібним, оскільки будинок все одно належав би нам у разі будь-яких непередбачуваних обставин. Тому я дозволила Оксані Григорівні переїхати в село і користуватися майном.

Протягом усього життя вона висловлювала бажання створити власну оранжерею та квітник. Її любов до різних рослин і квітів була очевидною, і вона часто скаржилася на брак чистого повітря в місті.

Однак, коли моя свекруха переїхала до села, її плани зруйнувалися. Рослини засохли, а деякі взагалі не зійшли через недостатній догляд. Я вирішила поговорити з нею про це, оскільки знала, що проблема полягає у відсутності належного догляду.

Приїхавши на місце, я побачила, як Оксана Григорівна намагається впоратися з ситуацією. Колись прекрасного саду та теплиць більше не було.

Я була засмучена, оскільки пожертвувала своєю мрією створити гарний будинок, щоб зробити її мрію реальністю. Але тепер я не бачу нічого, окрім спустошення.

Того дня моя свекруха зібрала речі й повернулася до міста. В результаті я вирішила перетворити будинок у селі на дім своєї мрії. Однак моє рішення зробило мене супротивником свекрухи, ніби я спочатку віддав їй майно, щоб потім забрати його назад.

КІНЕЦЬ.