Позичив другові rроші коли попросив повернути, виявилося це я йому ще винний rроші.
Я живу в приватному секторі в за містом а сам працюю в університеті викладачем, сам недавно закінчив його і тепер мені вдалося влаштуватися викладати там.
Чесно кажучи було важко добиратися зранку бо людей було в автобусі багато, треба було ще спробувати вміститися в цей автобус.
Одного разу під час відпочинку я проговорився на рахунок цього своєму другові, а він запропонував возити мене на своєму автомобілі. І так не далеко працює я погодився.
Ось мені повезло так їздити на роботу не на автобусі а на комфортному автомобілі, тільки треба було трохи пройтися, але це було навіть плюсом. Я не зміг їздити просто так тому вирішив платити символічну суму як в автобусі.
Ось так я їздив вже майже рік.
Одного разу він просив гроші позичити 2300 гривень. Адже йому щось треба було на роботі, а він гроші забув дома. Та я й без проблем позичив.
Чесно сказати я вже й думати не став про ці гроші, але я щось згадав про них через півроку, а він просто посміявся та змінив тему. Вирішив не нагадувати зараз та можливо це йому нагадало та скоро віддасть.
Пройшло ще чотири місяці, але грошей я такі не побачив. Тоді я вирішив ще раз нагадати йому.
- Слухай Андрію ти пам’ятаєш я тобі позичав гроші?
- Так пам’ятаю 2300 гривень.
- А ти пам’ятаєш, що ти мені ще винний?
- Ти впевнений? – запитав він та хмикнув собі під ніс.
- Я хіба сказав щось смішне?
- Так ти смішний.
- Коли ти повернеш ті гроші.
Тоді Андрій став серйозний та подивився на мене.
- Дивися ти мені ці гроші дав не просто так. Ти ж їздиш в мене на машині?
- Так, їжджу.
- Так от ти що думав що це запросто так? Можна сказати що ти оплатив свої поїздки на автомобілі. І якщо підрахувати все то ти мені ще будеш винний.
- Але ж я тобі кожного разу плачу таку ж суму як в автобусі, ми ж домовлялися.
- Ти смішний це дато мала сума.
Тоді я перестав з ним розмовляти та пішов, не потрібний мені такий друг з яким ми домовилися по одному, а потім він зробить так як йому краще навіть не попередивши. Вже краще буду знову добиратися на автобусі.
І відкладу гроші і собі куплю автомобіль і не буду від когось залежати.
КІНЕЦЬ.