Позичив другові rроші коли попросив повернути, виявилося це я йому ще винний rроші.

Я живу в приватному секторі в за містом а сам працюю в університеті викладачем, сам недавно закінчив його і тепер мені вдалося влаштуватися викладати там.

Чесно кажучи було важко добиратися зранку бо людей було в автобусі багато, треба було ще спробувати вміститися в цей автобус. 

Одного разу під час відпочинку я проговорився на рахунок цього своєму другові, а він запропонував возити мене на своєму автомобілі. І так не далеко працює я погодився.

Ось мені повезло так їздити на роботу не на автобусі а на комфортному автомобілі, тільки треба було трохи пройтися, але це було навіть плюсом. Я не зміг їздити просто так тому вирішив платити символічну суму як в автобусі.

Ось так я їздив вже майже рік.

Одного разу він просив гроші позичити 2300 гривень. Адже йому щось треба було на роботі, а він гроші забув дома. Та я й без проблем позичив.  

Чесно сказати я вже й думати не став про ці гроші, але я щось згадав про них через півроку, а він просто посміявся та змінив тему. Вирішив не нагадувати зараз та можливо це йому нагадало та скоро віддасть.

Пройшло ще чотири місяці, але грошей я такі не побачив.  Тоді я вирішив ще раз нагадати йому.

  • Слухай Андрію ти пам’ятаєш я тобі позичав гроші?
  • Так пам’ятаю 2300 гривень.
  • А ти пам’ятаєш, що ти мені ще винний?
  • Ти впевнений? – запитав він та хмикнув собі під ніс.
  • Я хіба сказав щось смішне?
  • Так ти смішний.
  • Коли ти повернеш ті гроші.

Тоді Андрій став серйозний та подивився на мене.

  • Дивися ти мені ці гроші дав не просто так. Ти ж їздиш в мене на машині?
  • Так, їжджу.
  • Так от ти що думав що це запросто так? Можна сказати що ти оплатив свої поїздки на автомобілі. І якщо підрахувати все то ти мені ще будеш  винний.
  • Але ж я тобі кожного разу плачу таку ж суму як в автобусі, ми ж домовлялися.
  • Ти смішний це дато мала сума.

Тоді я перестав з ним розмовляти та пішов, не потрібний мені такий друг з яким ми домовилися по одному, а потім він зробить так як йому краще навіть не попередивши. Вже краще буду знову добиратися на автобусі.

І відкладу гроші і собі куплю автомобіль і не буду від когось залежати.

КІНЕЦЬ.