…Діана подзвонила вся у сльозах. Розібрати що-небудь з її сльозливого монологу було неможливо, і через півгодини Галина вже стояла біля дверей її під’їзду і натискала на кнопки домофона.

Подруга сиділа на кухні і пила  вже десяту кружку чаю. Вона налила чай Галині та почала розповідати свою сумну історію.

Діана дуже любить свого чоловіка Костю. Їхньому шлюбу три роки. Начитавшись і надивившись інформації про те, як слід поводитися ідеальній дружині, щойно вийшовши заміж, вона завзято кинулася все це виконувати. Найголовніше, вважають експерти глянцевих журналів, не виїдати мозок своєму чоловікові. Чоловік утомився. Йому потрібна турбота та розуміння. Жодних претензій та наполегливих прохань.

Якщо такі є, їх слід висловлювати у точно обраний момент, ретельно підбираючи слова, а не з бухти-барахти. Жінка має бути завжди у гарному настрої, мило посміхатися, з усім погоджуватися, мовчати та не показувати негативних емоцій. Якщо вони є, то якось там тихо, сама з собою, щоби чоловік цього не бачив. І жодних капризів та істерик з киданням посуду.

Загалом Діана стала ідеальною дружиною. Два роки їхній шлюб був теж ідеальним, поки на третій рік, Діана не стала помічати, що Костя, не дивлячись на те, що вдома на нього завжди чекала гаряча свіжоприготовлена ​​вечеря з його улюблених страв і дружина, котра мило усміхнена і віддано дивиться в очі, став затримуватись після роботи. Діана намагалася ставитись до цього факту з розумінням. Вислуховувала плутані пояснення чоловіка і продовжувала вдавати, що все добре. А потім … Потім він просто прийшов, зібрав свої речі і зі словами: “Ти така хороша, але я йду до Світлани” грюкнув дверима і пішов. Благо ця квартира належала Діані і вона хоча б не виявилася сама з валізою на вулиці.

— Я ж була ідеальною дружиною, що йому не вистачало? — тихо каже Діанка, витираючи сльози, що набігають.

Галя голосно поставила порожню кружку з-під випитого чаю на стіл і сказала:

— Ти була надто ідеальною. Надто. Це вже перебір. Так не можна! Ти жива, у тебе мають бути емоції, ти маєш право бути не лише у гарному настрої! Ти маєш право бути собою. Мати свої інтереси та свою думку. Що означає, твоє «Жінка має бути зручною»? Такий собі атрибут для затишку в будинку? Є диван, є комп’ютер, є плита та пральна машина. І є жінка, так? Все це має бути дуже зручним, щоб не завдавати клопоту?

Це не жінка, а лялька! Ось що я скажу. І така жінка не викличе в чоловікові бажання щось для неї робити, дарувати їй квіти і взагалі тішити її. Навіщо? Вона і так завжди рада. Нічого не потрібно. Нудно, розумієш? Нудно та сіро виходить. І тільки-но побачивши щось яскравіше і цікавіше, від такої жінки чоловік піде, хоча може і продовжуватиме її любити. Дивно, але так виходить у житті. Коли надто добре, то людина починає шукати собі пригод.

– І що ж робити? – Запитала Діана.

– Не переживай. Нагуляється, повернеться. Ці Свєти для довгих стосунків не годяться, — мудро сказала подруга, — Питання в тому, чи зможеш ти його пробачити?

— Я не знаю… Мені дуже прикро. Він мене зрадив. Просто кинув, як не потрібну річ.

Сказавши це, Діана знову заплакала.

Як і казала Галина, за два місяці Костя прийшов до Діани назад. Сказав, що стосунки зі Світлою були помилкою, і що на нього найшло, він сам не знає, а любить він тільки Діану, загалом, вибач, мовляв, був не правий.

Діанка розтанула. Вона дуже любила Костю, і ці місяці без нього їй далися нелегко. Однак тепер вона вирішила не бути такою вже ідеальною, а просто бути самою собою. Вона змінила роботу, змінила імідж: зробила гарну стрижку, почала більше спілкуватися з подругами, а не сидіти довгими вечорами в очікуванні благовірного і записалася на курси дизайну. Діана хоче освоїти нову професію.

— Все ж таки добре, що все так вийшло, — сказала якось Діана Галині, коли вони йшли з магазину, куди ходили на спільний шопінг. Вони накупили купу різних жіночих штучок: косметики, парфумерії та іншого і тепер задоволені крокували по набережній. — А то я так і залишилося б тою сіренькою мишкою. Всі ці події допомогли мені по-іншому поглянути на себе.

— Так, Діано… Жінка не повинна бути зручною. Вона має бути собою. Колись радісною, колись сумною. Трохи примхливою і навіженою. Іноді емоційною та непередбачуваною, тоді вона буде живою та справжньою, заради якої чоловік гори зверне, якщо любить…