Сталося це в магазині, поряд із касовим апаратом. Я стояла в черзі, коли мене підрізала незнайома жінка в чорному плащі. -Вибачте, тут черга.

-Я думала, ви не стоїте у черзі. На вигляд їй було років 50.

Якби це була молоденька дівчина, я б уnлуталася в бійку. Але коли жінка доросла – якось це робити непристойно.

Але ця дамочка обернулася — явно посnеречатися зі мною. Я просто усміхнулася, даючи зрозуміти, що не маю наміру розбиратися.

В голові завжди була ця думка: не варто лая тись з дорослими жінками. Їх уже й так замучило життя, робота, вони безнадійні та ще й на вулиці холодно.

Навряд чи має ідеальне здоров’я, вона ж явно просиджує черги в поліkлініках. Звичайно ж, я завжди рада побачити повну сил, 60-річну даму, яка живе повним життям, займається спортом, ходить на виставки, по ресторанах.

У мене є кілька таких знайомих. Плюс до всього, з роками душевна рівновага, точніше, його відсутність, дається взнаки. Вчиняти так, як я вчинила, потрібно з усіма жінками.

Включайте режим «енергозбереження», не сперечайтеся, не kонфліктуйте — ці 3 хвилини не перевернуть ваше життя. Була в мене подруга на ім’я Таня. Ми товаришували ще з інституту.

Незабаром її характер почав псуватися. Вона могла образитися на будь-яку нісенітницю. Вирішила перестати з нею спілкуватися, але потім зрозуміла: про що я думала? Ми ж ось скільки років разом.

Все, що мені потрібно зробити, це перетерпіти її істерики, адже потім все ж таки налагоджується. Прийшовши додому після магазину, я написала Тані, що такий серіал сьогодні пропустила.

Розговорилися, я сама згадала про недавній наш конфлікт. Правда, він швидко закрився після її повідомлення: «Послухай, вибач, я не хотіла».

КІНЕЦЬ.