Я завжди відчувала потребу в грошах і знала, що заробити їх буде нелегко.

Я з нетерпінням чекала на закінчення школи і почала працювати, тому що хотіла заробити достатньо, щоб купити квартиру. Батьки мали молодшу доньку, яка ще навчалася, і жодної фінансової допомоги від них я не чекала.

Я влаштувалася продавцем у магазин і паралельно навчалася на бухгалтерських курсах.

Я багато працювала, часто на двох роботах, і навіть писала реферати і курсові на замовлення.

Я їла в основному локшину швидкого приготування і вівсянку, куплену по акції і з простроченим терміном придатності, що згодом позначилося на моїй зовнішності.

Хоча на роботі мене дуже цінували, колеги висміювали мій зовнішній вигляд, приходили на роботу в новому одязі та вихвалялися покупками.

Після трьох років напруженої роботи я, нарешті, купила квартиру і зосередилася на кар’єрі, у мене з’явилося більше вільного часу та грошей на одяг та косметику.

Незабаром я почала зустрічатися з Андрієм, молодим чоловіком, з яким познайомилася в кінотеатрі; через рік ми заручилися.

Однак пізніше я дізналася від друзів, що Андрій цікавився мною тільки через мою квартиру, і він не одружився б на мені, якби я не передала йому частину свого житла.

Я зрозуміла, що означає наше «кохання» для Андрія, і я не хотіла бути з кимось, хто бачив у мені лише джерело матеріальних благ. Не роздумуючи, я скасувала весілля і назавжди розірвала ці стосунки.

КІНЕЦЬ.