Моя мама навчала мене, що жінка має жити для свого чоловіка та дітей, і я передала цю думку своїй дочці Вероніці. Але останнім часом я почала сумніватися у цьому традиційному переконанні. Вероніка так намагається догодити своєму чоловікові Петру, що я турбуюся про її здоров’я — як фізичне, так і ментальне.

Спочатку Петро скаржився з їхньої фінансове становище, і Вероніка влаштувалася працювати, щоб допомогти. Однак зять зрозумів, що Веронікою можна легко маніпулювати, і вона стала виконувати всі його бажання.

Зять навіть переконав дружину погодитись працювати повний робочий день, коли сам хотів перейти на менш відповідальну роботу. Коли в них народилася дочка, Петро витав у хмарах від радості протягом місяця, але потім повернувся до свого звичного способу життя, залишивши Вероніці більшу частину роботи по дому.

Моя дочка забезпечувала сім’ю, готувала, прибирала та дбала про дитину, а чоловік витрачав гроші на пиво, рибалку та ставки на спорт. Вероніка опинилася у складній ситуації, і їй точно було б легше тоді взагалі без чоловіка.

Вона втомилася все робити сама, а він нічого не робив по дому. Я впізнала в ній себе, тому що мій чоловік також розслабився після весілля, залишивши все на мене.

Зрештою, Вероніка вирішила забрати доньку та поїхати відпочивати до санаторію, залишивши Петра без грошей. Зять постійно дзвонив і зви нувачував її в егоїзмі та безсердечності, але Вероніка більше не співчувала йому. Вона зрозуміла, що може працювати на півставки і при цьому все встигати вдома.

Після відпустки Вероніка знайшла нову квартиру для себе та доньки, вирішивши розлучитися з Петром. Він обіцяв змінитись, але Вероніка більше не вірила в його обіцянки.

Шкода, що я надто пізно зрозуміла, що бажання подобатися чоловікам – саме переоцінене та безглузде жіноче бажання.

Я пишаюся тим, що у моєї доньки вистачило сміливості змінити своє життя і залишити позаду традиційні переконання, які його стримували.

КІНЕЦЬ.