В 35 років я вирішила, що хочу розлучитися з чоловіком, бо нарешті зрозуміла, що з ним я просто витрачаю найкращі роки свого життя.

У шлюбі ми були 13 років, маємо двоє дітей. Але давно вже зрозуміли, що ми стали чужими один одному.

Виходила я заміж відразу після закінчення університету, ще життя не знала, роботу шукала.

А тут в моєму житті з’явився Анатолій – і відразу з серйозною пропозицією.

Він був старшим за мене на 4 роки, на наше весілля його батьки подарували нам квартиру, і оформили її в рівних частках на нас обох, що мені дуже сподобалося.

Спочатку у нас все було добре, а потім почали з’являтися дрібні непорозуміння, з часом їх стало так багато , що ми вже не могли з цим впоратися.

Тому, добре все обміркувавши, я вирішила розлучитися зі своїм чоловіком.

Вирішила, що ми ще молоді і якщо зараз розійдемося, то зможемо ще раз спробувати стати щасливими.

Бо цілком можливо, що якщо потягнути так ще кілька років, то потім може бути пізно.

Під час розлучення постало природне запитання про розподіл майна.

Чоловік і свекри думали, що я не буду претендувати на квартиру, адже придбали її вони.

Та я вирішила, що все має бути по закону, тобто мені має належати половина квартири, і своє я віддавати не буду.

Свекруха протестувала, як могла, говорила, що я не повинна отримати ні копійки, адже це все належить їм, а я прийшла на все готове!

Але я їй пояснила, що за 13 років спільного життя я теж щось заробила, і щось вклала, тому не збираюся відмовлятися від своєї частки.

Але це ще не все, в процесі розлучення я випадково побачила деякі документи колишнього чоловіка.

Я дізналася, що моєму чоловікові належить квартира, але вона записана на його матір!

Тобто, фактично, господинею квартири є колишня свекруха. Але це тільки формально, бо насправді ж, квартиру купив колишній чоловік.

Про це я зовсім нічого не знала! Виходить, що чоловік мені не довіряв, якщо приховав від мене такий важливий факт.

Мені здається, що я маю повне право отримати частку від цієї квартири! Адже фактично, це теж спільно нажите майно!

А чоловік приховував його від мене, невідомо скільки часу! Це дуже непорядно з його боку, ось що я можу сказати!

Ці квадратні метри були куплені на гроші, які належали нашій родині! Нашим дітям! А чоловік, потай від усіх, купив на них квартиру і переписав на свою маму.

Ось як так можна? Невже він не думає про майбутнє своїх синів?

Що мені робити в цій ситуації? Чи можу я щось зробити, щоб отримати частку і від тієї квартири?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

КІНЕЦЬ.