Ми з Мариною знайомі ще з дитинства. У ті ранні роки ми часто мріяли про прекрасних принців, які заберуть нас до своїх королівств, де нас зустрінуть з великими фанфарами та веселощами.

Однак, коли ми ставали старшими та починали ходити до школи, наставала реальність, і наші мрії повільно відходили на задній план.

З обов’язками дорослого життя, що вимальовувалися попереду, ми врешті-решт розійшлися різними шляхами після завершення навчання.

Хоча час від часу перетиналися, але це траплялося нечасто і дуже рідко.

Нещодавно мені зателефонувала давня подруга і запропонувала зустрітися. Коли Марина прийшла до кафе, вона виглядала дуже засмученою, її обличчя було викарбуване смутком, а по щоках текли сльози.

Вона довірливо розповіла мені про бурхливі події, які відбувалися в її житті протягом останніх кількох тижнів.

Все почалося на річницю їхніх стосунків з Денисом. Кавалер Марини запросив її до елітного ресторану, подарував величезний букет троянд і завершив романтичний вечір пропозицією руки й серця. Марина прийняла його пропозицію.

Після освідчення пара занурилася в активну підготовку до дня весілля. Однак, здавалося, що все неодмінно піде шкереберть.

Особливо це стало помітно після приїзду свекрухи, яка, здавалося, краще знала, як має відбуватися “правильне” весілля.

Вона почала диктувати різні аспекти святкування, починаючи з місця проведення. Замість того, щоб обирати місце, виходячи з кулінарних пропозицій чи атмосфери, вона поставила на перше місце ціну.

Далі майбутня свекруха вирішила, що весілля може обійтися без професійного ведучого та фотографа. “Навіщо витрачати гроші на наймання фотографа?

Можна просто сфотографувати на телефон. І взагалі, кому потрібен ведучий?”,- заявила вона. Крім того, всі запрошені гості мали бути попередньо схвалені матір’ю Дениса. Вона викреслювала зі списку гостей незнайомі або неприємні імена.

Не зважаючи на те, що Марина відчувала себе розчарованою і схвильованою, вона тримала свої почуття при собі, оскільки була замкненою і боязкою дівчиною, яка ще не навчилася відстоювати свою думку.

Денис натомість не бачив нічого поганого у втручанні матері та вважав, що її допомога буде корисною.

Останньою краплею стало те, що свекруха запропонувала нареченій оплатити все весілля. Вона попередила Марину, що вони не дадуть жодної копійки на весілля, і порадила їй взяти кредит або попросити фінансової допомоги у батьків.

Її аргументація була простою: “Весілля цікавить лише наречену. Дівчина хоче одягнути гарну сукню і зробити приголомшливі фотографії, але чоловікам на це начхати. Тому, якщо ти хочеш свята, Марино, то мусиш сама за нього заплатити”.

Після цього моя подруга набралася сміливості й попросила свекруху відступити та не втручатися в їхнє життя. Як наслідок, весілля наразі відкладається.

КІНЕЦЬ.