Мати моя росла в сім’ї з 10 дітей у злиднях, нелюбові та злості, ще й без батька. Її важкий і гордий характер ми, її діти, терпіли все життя. Батько терпів теж, але через 40 років життя з нею пішов до іншої. Мати вдає, що їй все одно, не визнаючи, що з таким характером як у неї як можна було 40 років чоловікові з нею жити. Але зараз стало щось погано, їй потрібен або психіатр, або хороший невролог.

Вона має хворобу судинно-серцевою системою 10 років. Оскільки ніколи не лікувалася, не ходила лікарями не обстежувалася і нічого не хотіла, переїдала і не стежила за тиском, стався серцевий напад і тепер вона має хронічну недостатність серця.

Вона не працює вже 30 років, народила чотирьох дітей і після того, як пішла з роботи після народження третьої дитини, потихеньку почалися проблеми. Вона перестала за собою доглядати, почала багато їсти, погладшала до 110 кілограм. Все життя її було в нас, але також і в їжі, і в телевізорі. Зараз здається що життя телевізора важливіше за реальне, а нас вона може не помічати.

Мати божеволіла і жила серіалами, а зараз захоплена учасниками передачі, де готують їжу. Їй стало не цікаво гуляти, ходити в гості, вона все життя не пускала друзів своїх дітей у гості, сама не ходила ні до кого, не гуляла з татом у парках, її нічого не цікавило. Ось як згадаю змалку так було. Потім запустила свою квартиру і перетворила її на склад речей, яким років по 40 років. Одну кімнату так захламила, що не пройти.

Вона вся в старих меблях та одязі, і зараз замість того, щоб звільнити кімнату для доньки, яка скоро народить їй онука, вона починає нервувати та доводити себе до істерики. За її поведінкою мотлох їй дорожче, ніж порядок та власні діти. Коли починаємо розбирати речі та наводити порядок, у неї паніка та нерви, поводиться так, що здається, зараз ми втратимо маму і тому нічого не робимо, тільки протираємо пил.

Всі її діти переїхали до чоловіків та дружин та заїжджаємо до мами лише у гості. Але в бардаку жили все життя, мамине здоров’я дорожче. З’їхали, допомагаємо їй усім, чим можемо і нехай живе у великій квартирі зі своїм мотлохом, але самі зі своїми сім’ями без ремонту, який вона не дає зробити, жити не можемо. Та й вона не хоче жити з нашими чоловіками, а знайомиться з братовою дружиною і з чоловіком молодшої сестри взагалі не хоче.

Але найголовніша проблема почалася, коли молодша донька, яка після школи жила 6 років із матір’ю, знайшла собі чоловіка та з’їхала до нього. Мамі спочатку мерехтіли миші ночами, які бігали нею, гризли її і не давали спати. Її здоров’я від безсонних ночей ставало ще гіршим, з її хворим серцем, ноги покриваються плямами і опухають.

Я її обстежила, знайшли проблеми, прописали ліки, і хороший лікар як психолог поспілкувався з нею про миші, і мама заспокоїлася, прибрала всі мишоловки, пастки і стала спати спокійно. Або психолог, або таблетки, або все разом їй допомогли і проблема вирішилася.

Я зраділа, але це тривало лише місяць. Тепер ще гірше. Їй почало здаватися, що хтось ходить по її ліжку великого розміру, а потім зістрибує, не дає їй спати, тупотить. Начиталася вона в інтернеті, що це домовик і він поганий. Тепер він вдень і вночі з неї знущається, щипає, кусає її, стрибає по ліжку, лазить під матрацом, спить у кутку, хропе, а мама тепер знову не спить і зводить себе.

Я три дні ночувала в неї, а потім сестра і ми нічого не чуємо і не бачимо, ну немає нічого в квартирі. А мама продовжує доводити себе, що так вона просто відправить себе на той світ. Як із цим боротися? В чому може бути проблема? Як це виправити і до кого звертатися по допомогу, яких лікарів? Нас не чує і не хоче слухати вона, думаю додому викликати насильно, бо до лікарів йти категорично відмовляється.

КІНЕЦЬ.