Серед родичів було багато розмов про дивну поведінку колишнього чоловіка Наталки. Він привів додому набагато молодшу і недосвідчену жінку, а потім сказав дружині, якій було вже за п’ятдесят, щоб вона йшла і збирала речі.

Наталці не було до кого звернутися, окрім старенької матері, яка жила в далекому селі. Чоловік як жест щедрості дав їй квиток в один кінець і 15 000 гривень. Ця ситуація глибоко засмутила кумів Наталки.

Спочатку у Наталки та її чоловіка було чудове спільне життя. Вони одружилися рано, і вона обожнювала свого чоловіка. Він був успішним бізнесменом, і їхнє життя було комфортним.

З розвитком бізнесу вони переїхали з маленького містечка до столиці, залишивши навчання Наталки, не зважаючи на протести її матері. Чоловік не бачив сенсу в продовженні її освіти, і Наталка задовольнилася тим, що пішла за його прикладом.

Протягом усього часу їхнього шлюбу жінка ніколи не працювала поза домом. Вона займалася домашнім господарством, супроводжувала чоловіка у відрядженнях і чекала на нього вечорами.

Хоча вона була щаслива і задоволена своїм життям, але мріяла про дітей. Чоловік не поділяв її бажання, і з часом Наталка змирилася з думкою, що народження дітей принесе лише проблеми, особливо якщо чоловік не зацікавлений у вихованні дітей.

Нещодавно Наталка отримала шокуючу новину, яка звалилася на неї, як сніг на голову посеред літа. Її чоловік подав на розлучення, а разом з цим з’ясувалася низка тривожних одкровень.

Виявилося, що згідно з чинним законодавством, жінка не має права на майно, набуте в шлюбі. Всі їхні активи та речі чоловік зареєстрував так, що вони вважаються власністю виключно його власністю. Наприклад, чотирикімнатну квартиру в місті, де вони проживали разом, згідно з документами придбала мати чоловіка і записала на себе.

Так само шахрайським шляхом були отримані заміський будинок і два автомобілі. Наталка не могла претендувати на все це, і після розлучення залишилася ні з чим. Хоча за частину майна можна поборотися в суді, їй бракує сил, знань і фінансових можливостей для цього. Протягом усього шлюбу всі рішення приймав її чоловік, і Наталка ніколи не втручалася в його справи.

Тепер у неї немає іншого вибору, окрім як повернутися до своєї літньої матері в село, оскільки їй більше нікуди йти. Чоловік пообіцяв дати їй 15 000 гривень і купити квиток до матері, але цієї суми недостатньо для комфортного проживання в селі.

Не зважаючи на це, вона розглядає можливість використати гроші на відпустку, щоб відволіктися і насолодитися вільним часом. Однак родичі відмовляють її від цього і закликають зосередитися на проживанні з матір’ю.

Дорогою до будинку матері в поїзді Наталка все думала над тим, де вона помилилася, але час не повернути назад.

КІНЕЦЬ.