Якось мене спіткала неприємна ситуація з моєю невісткою, яка образилася на мене за те, що я зменшила су му грошей, яку відправляла додому.

Вона навіть перестала розмовляти зі мною і почала розповсюджувати чутки про те, що я стала жадібною. Однак я не думала, що скуплюся: я просто нарешті почала думати про себе, а мені слід було робити це давним-давно.

Проживши в Італії 16 років, я відправляла всі свої гроші на батьківщину, щоб упорядкувати наш будинок. Коли мій син одружився і привіз свою дружину додому, я не заперечувала і продовжувала посилати їм посилки з одягом та їжею.

Однак я відправляла їм гроші лише на дні народ ження: зазвичай 1000 євро для мого сина та 200 євро для моєї невістки.

Якось, коли я повернулася додому на канікули, то почувала себе небажаною у своєму власному будинку, постійно перебуваючи під пильним наглядом своєї невістки.

Я зрозуміла, що мені потрібно терміново купити власну квартиру та жити окремо, тому перестала посилати гроші додому та почала відкладати їх для поkупки житла.

Нещодавно моя невістка мала день народ ження, і я відправила їй 50 євро.

Вона образилася, адже чекала на більше. Вона заявила мені, що навіть не зможе купити нормальне взуття на таку су му грошей, але я відповіла, що це вже її nроблема.