Пишу свою сповідь, щоб просто виговоритись. З друзями та ріднею не поговориш на таку тему. Адже чоловікам не належить про таке говорити, а тримати в собі дуже боляче. Моя історія проста і дурна. Майже 25 років прожили у шлюбі з уже колишньою дружиною. Шлюб для мене був ідеальний, дружину кохав, жив для сім’ї.

В нас двоє дорослих дітей. Завжди вважав, що у нас з дружиною дуже гарні стосунки, практично до 55 років була близькість і дуже яскрава. Думок про те, що дружина може бути мені не вірна, що може зрадити, навіть ніколи не було. Але як то кажуть «Якщо ми у щось не віримо, це не означає, що цього немає».

Майже 16 років тому дружина мала роман на боці. Я тоді працював вахтами, у нас були труднощі з великими грошима. І ось у той час все й відбувалося.

Дізнався я про все випадково і безглуздо. Розлучалися друзі сім’ї та в процесі розлучення на емоціях подруга сім’ї і розповіла мені всю правду.

Зробила все це, що називається при свідках. На той момент дружина пожартувала, але пізніше була серйозна розмова і вона у всьому зізналася.

Сказала, що було таке, що не втрималася, піддалася емоціям, втратила голову та згрішила. Потім схаменулась, закінчила, припинила все. Сказала, що через те, що любить лише мене.

Змиритися з усім цим і пробачити я не зміг. Через рік після того, як правда спливла, ми розлучилися. Ось уже півтора роки я у розлученні. Живу один, бачуся з дітьми, няньчуся з онуками. Іноді бачу там колишню дружину. Вона плаче, благає пробачити і повернутися, а я не можу. Вона для мене була всім, і так усе виявилося. Як осквернена зганьблена святиня.

Начебто живу і зміг пережити, а ніби й ні. У душі та серці досі є почуття, але пробачити, бачити, чути та доторкнутися до неї не можу.

Була найближча рідна та кохана людина, а виявився страшним ворогом та зрадником. Жити з цією правдою так і не навчився. Про те, що про все дізнався, не шкодую. Але було дуже боляче і важко усвідомити, що все сімейне життя виявилося обманом. От якось так.

КІНЕЦЬ.