Коли моя подруга Оксана зустрічала чоловіка, вона завжди була доглянута, нафарбована, гарно одягнена.

Данило сам ніколи не розумів, коли вона встигає абсолютно все зробити вдома й так гарно виглядати, адже це не кожній вдається.

Адже двоє близнюків забирають у неї немало часу, на дітей стільки сил іде і турботи багато потрібно.

Завжди, як Данило приходить додому, вечеря свіженька та смачненька наготовлена, у квартирі чистенько, діти граються, дружина виглядає так, немов зібралася в гості.

І так у них щодня було, як не дивно.

Інколи йому хочеться запитати, як його дружина все встигає і яка причина зустрічати його такою нарядною?

Інколи це трішки насторожує.

Приходиться Данилу і самому не відставати від гарної дружини.

Тому Данило теж завжди чистенький, охайно вдягнений.

На запитання чоловіків, відповідає, що в них у сім’ї так заведено, бути охайними і гарно одягненими.

Звісно, що самому Данилу подобається, особливо коли друзі з повагою говорять про їхню сім’ю.

Так життя склалося, що і Оксана, і Данило одружені вдруге.

Так вийшло, що Оксана розлучилася з першим чоловіком, дітей у них не було.

Вірніше, він пішов від неї, просто залишив її, бо зустрів іншу, сказав, що вона краща за неї.

А коли йшов до іншої, то сказав, що одружувався на принцесі, а вдома дружина виявилася звичайна жінка, нічого особливого у ній не відкрив за весь час спільного сімейного життя.

Оксана так запам’ятала ті слова, і знала, що якщо зустріне чоловіка, то більше не дасть привід говорити про себе так, буде найкращою в усьому.

Ось і додержує слова, так що всі подруги заздрять їй.

Як гарно вона виглядає щодня, де б вона не була, куди б вона не ходила, а зачіска і одяг шикарний, навіть, якщо йде просто в магазин.

Одного разу Оксана, випадково, зустріла свого колишнього чоловіка.

Він очей не міг відвести від неї. Принцеса і не менше, така струнка, доглянута, життєрадісна.

А вона йшла з колясочкою, в якій сиділи дві чарівні донечки.

Довго проводжав поглядом Оксану, колишній її чоловік.

А коли глянув на свою теперішню дружину, настрій зовсім пропав і вона це дуже добре помітила.

Так легко він упустив своє щастя сам, ніхто невинен.

А Оксана пройшла мимо з гордо піднятою головою, майже й не помітила його.

Вона знала, що дивиться вслід колишній, нарешті вона показала хто є хто.

Від цього заспокоїлася, стала вільна, а на душі так тепло було.

У Данила до неї щирі і справжні почуття.

Тому про колишнього більше не згадуватиме.

В неї дуже хороший чоловік, він її підтримує, їй з ним дуже пощастило, як не крути.

Оксана помічає, як старається Данило в усьому і навіть виглядати гарно поруч із нею.

А це дуже дорогого стоїть.

Донечки радують батьків. Такі схожі одна на одну і такі різні по характеру: одна більше до тата, а інша – до мами.

Наразі Данило теж гордиться, що в нього найкраща дружина.

Друзі та родичі заздрять йому по доброму.

Але Данило дуже добре знає, просто так не дається нічого в житті.

Коли прийшов додому, донечки невміло переступали ніжками назустріч татусеві.

Дружина виглядала як з обкладинки журналу. Гарна в нього сім’я, щаслива.

А Оксана, в думках, подякувала колишньому.

А чи була б вона щаслива, якби він іншу не зустрів і не залишив її?

Хіба це не доля?

КІНЕЦЬ.