Стосунки Миколи та Вікторії розвивалися так стрімко, що вже через два місяці після знайомства хлопець зробив їй пропозицію, і Вікторія без роздумів відповіла згодою.

Батьки Вікторії були небагатими людьми. Сама Вікторія, здобувши диплом про вищу освіту, щойно визначилася з працевлаштуванням.

І спочатку, після отримання пропозиції руки і серця, вона повідомила Миколу, що ні в неї, ні в її батьків немає зайвих грошей для проведення весілля з розмахом.

– Нічого, викрутимося, – заспокоїв її Микола.

Сам Микола у свої двадцять вісім років обіймав керівну на великому підприємстві. Там же, у бухгалтерії працювала і мати Миколи Алла Костянтинівна. Так, що в цій родині статки були значно вищими, аніж у батьківському будинку у Вікторії.

Дізнавшись про весілля, мати Миколи взяла найбурхливішу участь у підготовці до урочистого заходу.

Був замовлений один із найдорожчих ресторанів у місті. На весілля були запрошені не лише численні родичі з боку нареченого, а й близькі знайомі та колеги по роботі Алли Костянтинівни, які не мали жодного відношення до молодої пари.

В результаті кількість гостей, запрошених на весілля, досягла двохсот осіб. Вікторія спробувала скромно натякнути своєму нареченому, що весілля з таким розмахом обійдеться у солідну суму.

– Що більше гостей, то більше подарунків! – заперечив Микола.

Коли Алла Костянтинівна озвучила Вікторії суму, яку має внести сторона нареченої для цього весілля, то дівчина ахнула.

– Більшу частину грошей внесу я зі своїм сином, – сказала мати Миколи Вікторії. – А тобі і твоїм батькам треба буде додати від загальної суми витрат всього четверту частину.

– Але ж у нас немає таких грошей! – заперечила Вікторія.

– Значить, візьмете кредит, – підсумувала розмову Алла Костянтинівна.

Після цієї розмови з Аллою Костянтинівною дівчина спробувала поговорити з Миколою.

– Навіщо нам така кількість гостей! – обурилась вона. – Можна запросити тільки найближчих, і можна зняти для нашого весілля невелике кафе.

– Ні, ні, – емоційно відповів Микола. – Моя мама ніколи на це не піде. Та й запрошення вже розіслано. Це ж як незручно буде, якщо ми все переграємо!

Тієї ночі Вікторія не закрила очей. Її лякали не лише величезні витрати на весілля, а й те, що після одруження їй доведеться переїхати до квартири Алли Костянтинівни. Адже її наречений відразу відкинув пропозицію Вікторії розпочати сімейне життя з орендованої квартири.

– По всьому видно, що у свої 28 років Микола так і залишився маминим синочком, і мені буде дуже складно вжитися з його матір’ю, – міркувала Вікторія.

Другого дня дівчина поставила Миколі ультиматум.

– Або весілля буде скромним, або його не буде зовсім! – рішуче сказала вона.

– Що ти виробляєш! – аж підскочив Микола. – Якби я тільки знав, з ким я зв’язався, я обходив би тебе стороною!

Спочатку, після розставання з Миколою, Вікторія переживала.

Але, відчуваючи свою правоту, вона зуміла взяти себе в руки і постаралася викреслити Миколу зі свого життя.

…Минуло три місяці.

Якось, повертаючись після роботи додому, Вікторія побачила біля свого під’їзду Миколу з величезним букетом квітів.

– Вікусю, вибач, я був неправий і хочу продовжити стосунки з тобою, – сказав він, простягаючи квіти.

– І звідки ж такі зміни?! – поцікавилася Вікторія.

– Я випадково почув розмову своєї мами з подругою.

Виявляється, вся ця витівка на рахунок весілля з розмахом була задумана моєю матір’ю для того, щоб розлучити нас!

Тепер же ж я готовий на проведення нашого весілля на твоїх умовах!

– Знаєш, що, Миколо, мені більше не цікаві ні ти, ні твоя матуся! – заявила Вікторія, повертаючи букет в руки Миколи.

Микола стояв і не розумів, зщо йому робити далі і де саме він зробив помилку…

КІНЕЦЬ.