Коли ми з Сергієм відзначали річницю наших стосунків, я подумала, що це чудова нагода познайомити його з моїми батьками. Як виявилося, не дарма. Вони були під враженням від нього, знайшовши його приємною і доброзичливою людиною.

З цього моменту моя сім’я і родичі з нетерпінням чекали на наше весілля, бувши переконаними, що ми – ідеальна пара. Однак я була настільки захоплена своєю радістю, що не помітила, що наші стосунки не були настільки серйозними, як я вважала спочатку.

Прохолодного ранку я поспішала через усе місто, щоб дістатися до коханого, який щойно повернувся з відрядження. Не зважаючи на погоду, я дуже хотіла його побачити й дуже за ним скучила.

Квартира Сергія була скромною, без останніх оновлень, але вона була його власною. По дорозі я заїхала в магазин, щоб купити його улюблений торт. Підігріта любов’ю, я побігла до його порогу, нехтуючи ліфтом і піднімаючись сходами на шостий поверх, ледь відчуваючи землю під ногами.

Щоб зробити вдалий сюрприз, вирішила скористатися власним ключем, аби увійти до квартири. Тихо повернувши замок, прокралася на кухню з наміром приготувати сніданок, щоб порадувати коханого. Однак моєму просуванню завадила купа речей, безладно розкиданих на підлозі. Присвітивши ліхтариком телефону, виявила жіночий одяг, що валявся по всьому коридору.

Зрозумівши правду, вибігла з квартири разом з тортом. Сповнена гніву та обурення, мріяла жбурнути кондитерський виріб у найближчу стіну. Натомість пішла гуляти парком, нестримно ридаючи, як божевільна. До мене підійшов незнайомець, поцікавився, чи все гаразд.

Хоча я запевнила його, що зі мною все гаразд, він продовжував розпитувати. Врешті-решт, його турботлива поведінка почала мене дратувати. Він запропонував провести мене додому, і під час нашої прогулянки перевів розмову на запрошення до моєї оселі. Я бачила, що він справді замерз, заспокоюючи мене дорогою й вирішила принаймні запропонувати йому чашку чаю.

А тут ще й торт, який я принесла з квартири того зрадника. Вирішила запропонувати своєму новому знайомому шматочок, розповідаючи історію свого розбитого серця. Щоб підняти мені настрій, Михайло запропонував повечеряти разом у місцевому кафе того ж вечора.

З того доленосного дня минуло багато років. У нас з Михайлом двоє прекрасних дітей і життя просто чудове. Я вдячна, що все склалося так, як склалося, що дозволило мені розлучитися з ненадійним партнером і піти у світле майбутнє.

КІНЕЦЬ.