Федір прийшов з роботи втомлений і голодний. Дружини нема. – Маша, а що мені на вечерю поїсти? – запитав він її по телефону. – А що, у нас нічого нема? – здивувалася та. – Там же два перчика фаршированих в каструльці, в холодильнику! – Каструлька є, юшка в ній є, а перчиків нема! – відповів Федір. – Знову свою сестру з дітьми годувала, – розлючено подумав він
Федір прийшов додому з роботи втомлений і голодний. Дружини немає – вона повезла додому сестру зі своїм «виводком», як називав племінників Федір.
Машина одна на двох, але дружина постійно випрошує їх старенький «Форд» для своїх «добрих справ» – допомогти сестрі Ірині, яку покинув чоловік з трьома дітьми і тому вона тепер найнещасніша на землі, треба рятувати бідолаху.
У мийці гора посуду, на столі хлібні крихти. Ну так, ну так! Зараз приїде Маша і з виряченими очима буде все це вимивати, вичищати, виправдовуючи всіх сірих і убогих. Федір відкрив холодильник. Н-да, порожньо! Явно сьогодні холодильник набрав 1000 переглядів від гостей! Маша напевно метала все їстівне з холодильника на стіл зі швидкістю світла, щоб племіннички не сиділи голодні, і Іра була сита.
-Маша, а що мені на вечерю поїсти? – запитав Федір дружину по телефону.
-А що, у нас нічого немає? – здивувалася Маша. – Там же два перчика фаршированих в каструльці, в холодильнику!
-Каструлька є, юшка в ній є, а перчиків немає! – відповів Федір.
-Хм, дивно! – Маша задумалася на кілька секунд. – Ну, ось що, я зараз в магазин заїду, піцу тобі куплю.
-Ну хоч за це спасибі! – зітхнув Федір.
Маша приїхала, привезла пакет, в якому лежав лоток з двома шматочками тонкої піци. Ну так собі вечеря, якщо врахувати, що на роботі Федір пообідати не встиг – була запара на будівництві, ніколи було навіть в їдальню бігти.
-А решта піци де? – запитав він з насмішкою.
-Ну треба ж якось економніше бути, акуратно грошима розпоряджатися, – фиркнула Маша.
-Це ти говориш про економію? – Федір аж присів від несподіванки. – Ось уже півроку, як цей негідник Льоха кинув твою Ірку, до речі – будинок їй залишив, аліменти платить, а тепер ти взяла всю сімейку до нас на утримання?
-Ой, ну які там аліменти? – обурилася Маша. – П’ять тисяч на трьох дітей. Вона сама зараз в декреті з третім, найменшим. А будинок без гарячої води поки, тому і їздить сюди митися.
-Митися і об’їдати! – посміхнувся Федір. – Я отримую всього 12 000 гривень, і ти вагітна, скоро дитина буде. Мені треба кімнату підготувати, ліжко і коляску купити, речі малюкові і інше! І скільки можна митися, скільки можна жерти? Два-три рази на тиждень, та ще й у вихідні, коли мені виспатися треба! Скільки разів просив, щоб діти по мені не стрибали!
-Ну вони ж діти… – спробувала виправдатися Маша.
-Це не мої діти! – розлючено зупинив дружину Федір. – Народиться моя дитина, нехай на мені і скаче! Льоха, звичайно, негідник, але напевно і він не витримав характер твоєї нахабною сестри. Все бере нахрапом, ніби все це її! Діти невиховані, он, навіть перці мені не залишили! Льоха бойлер ставив, чому гарячої води у них немає?
-Він постійно у них ламається! – Маша перейшла на крик.
-Ну так, а як же! Ламається тоді, коли потрібно! Совісті немає у твоїй Ірки! Ну ось що, щоб я її більше тут не бачив! Хоча б в той час, коли я вдома! І перестань її з виводком годувати! Я все сказав!
Настрій був настільки зіпсовано, що навіть їсти перехотілося, особливо ці два шматочки зів’ялої піци, які зовсім втратили апетитний вигляд. – Я спати! Голодний! Нехай це залишиться на твоїй совісті.
Пристрасті вщухли ближче до вихідних, подружжя хоча б розмовляти почало. Але суботній ранок було явно не добрим – Федір прокинувся від якоїсь метушні біля дверей. Відкривши очі, він побачив, що в спальню ломиться дітвора, а Маша їх виштовхує.
-Тихо вам! – шепотіла вона. – Дядько Федір спить ще, його не можна будити, він буде лаятися!
-Ну і що, – пищали діти. – Ми тільки трохи пострибати.
-Ні! – наказала Маша і закрила щільно двері, увійшовши в кімнату. – Федю, пробач, я навіть не знала, що вони приїдуть! Якось все спонтанно вийшло.
-Ну добре, – Федір встав і натягнув на себе штани. – Зараз я цю спонтанність розжену!
-Федя, не смій, не треба! – благала Маша, але чоловік її не слухав, він швидким кроком попрямував на кухню.
За кухонним столом сиділа Іра і годувала супом з ложечки молодшу дитину, яка сиділа у неї на коліні. Тим самим супом, який був зварений дружиною на всі вихідні. Федя сам попросив Машу зварити гороховий суп з копченостями в честь їхнього примирення, він його дуже любив. На столі скупчилися брудні тарілки, діти теж понаїдалися. На плиті стояла каструля з залишками супу – буквально на дні, вже без копчених шматочків з двома кубиками картоплі.
-Федь, я зараз новий супчик зварю, тільки йди ще поспи, – несміливо попросила Маша.
-Іра, – Федір сів на табуретку поруч з сестрою дружини і пильно на неї подивився. – В чому справа? Я довго мовчав, але сил вже ніяких немає. Я прошу лише одного – перестаньте нас хоча б об’їдати! Я не мільйонер, щоб усіх вас годувати!
-А ти що, дітей будеш шматком хліба докоряти? – спокійно запитала Іра і продовжила годувати дитину. – Давай ще ложечку за тата!
-За тата?! – обурився Федір. – А може за дядю Федю, який оплачує весь цей банкет?
-Федя, чого ти злишся? – здивувалася Іра. Ми ж сестри з Машею, допомагаємо один одному у всьому, в будь-якій біді. Ось виставиш ти Машу з дитиною, їй нікуди буде піти, я її прийму і нагодую.
-Іра, навіщо ж чекати? – посміхнулася Маша. – Я, рахуй і так з дитиною! Якщо цьому жаднюзі супчика шкода для дітей, поїхали жити до тебе. Нехай живе один у своїй квартирі! Ключики від машини я забираю, хоч щось від подружнього життя залишиться на пам’ять.
Федір просив Машу одуматися, але та швидко зібрала речі і поїхала з сестрою і її дітьми.
-Та й котися! – подумав Федір. Нічого, поживе вона там без гарячої води в натовпі племінників, все одно повернеться.
Маші не було два дні, вона навіть не дзвонила і не відповідала на дзвінки чоловіка. Але коли Федір в понеділок повернувся додому з роботи, то вже в коридорі відчув запах смажених котлеток. Маша, побачивши Федора, винувато посміхнулася і запитала:
-Ти на мене вже не ображаєшся?
-Ну що ти, – Федір обійняв дружину. – А де ж Іра зі своїм виводком, хто буде стільки котлет їсти? Он, цілу миску насмажила!
-А вона більше не приїде, – відповіла Маша. – Ми сильно посварилися. Два дні суцільний нервування. Вона сказала, що я необачно вирішила втекти від тебе, що нам всім в її будинку тісно буде, що мої декретні – це пшик, особливо коли малюк народиться.
Але знаєш, що найобразливіше? Те що бойлер у неї прекрасно працює і гаряча вода в будинку є.