Відразу після розлу чення я успадкувала будинок своєї бабусі в селі, куди і переїхала на постійній основі. Мені було 30 років, і я почувалася втраченою після зра ди чоловіка, яка зруй нувала мої плани на майбутнє.

Я витратила 15 тисяч доларів зі своїх власних грошей на ремонт його квартири, яка була його дошлюбною власністю, але він не запропонував відшкодувати мені хоча б частину витрат після розлу чення.

Оселившись у селі, я відкрила невеликий бізнес з теплицею для вирощування овочів та допомагала своїй літній сусідці, Одарці, продуктами та овочами зі своєї ферми.

Коли я дізналася, що їй потрібні ліки і дрова, то поїхала у місто наступного ж дня і купила те, що їй було потрібно, і навіть залишила їй 1000 доларів.

Після цього випадку дочка Одарки, яка живе в Польщі, зателефонувала мені і нагрубила, наказавши, щоб я перестала спілкуватися з її матір’ю, оскільки, на її думку, я хотіла за це отримати її землю.

Я проігнорувала її і продовжувала допомагати своїй сусідці. Через деякий час до мене в гості прийшов онук Одарки, Руслан — і ми покохали один одного з першого погляду.

Однак його мати і цього разу попередила мене, щоб я трималася подалі від їхньої родини, що змусило мене тимчасово засумніватися, чи варто мені продовжувати стосунки з Русланом.

Незважаючи на це, я була сповнена рішучості продовжувати зустрічатися зі своєю любов’ю і проігнорувала погрози моєї майбутньої свекрухи. Зрештою, важливим є лише те, що ми обидва щасливі.

КІНЕЦЬ.